ХУДОЖНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
худо́жній
суфіксальні утворення, пов’язані з псл. xǫdogъ(jü) «досвідчений, умілий», до якого зводиться й укр. худо́га;
р. худо́жественный, худо́жник, др. художьныи «художній; досвідчений, знаючий, умілий», художьникъ «художник, майстер», болг. худо́жествен, худо́жник, стсл. хѫдожьство «мистецтво; уміння»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
худо́жний
худо́жник
художникъ
«умілець»
худо́жництво
«покликання художника»
худо́жницький
художни́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| худо́жествен | болгарська |
| художьныи «художній; досвідчений, знаючий, умілий» | давньоруська |
| xǫdogъ(jü) «досвідчений, умілий» | праслов’янська |
| худо́жественный | російська |
| хѫдожьство «мистецтво; уміння» | старослов’янська |
| худо́га | українська |
| худо́жник | українська |
| художьникъ «художник, майстер» | українська |
| худо́жник | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України