ХРЯЩУ — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, експресивне утворення на основі слів ряхті́ти «блискотіти» та хря́скати «тріщати»;

не зовсім ясне;

зіставлялося з лит. kremzlė˜ «хрящ», лтс. krimslis «тс.»;

псл. xręščü «хрящ» є похідним від xręstati/xręstěti «хрустіти», чергуванням голосних пов’язаного з xrǫstъ (› хруст);

р. хрящ, бр. храсто́к, др. хрястъкъ, п. chrząstka, схв. хр̏скавица;

пов’язане з псл. xręščь «хрящ», утвореним від дієслів xręstati/xręstěti «хрустіти» звуконаслідувального походження;

р. хрящ, др. хрящь, слн. hrèsčü «тс.»;

утворене лексико-семантичним способом через подібність білого крихкого м’якуша гриба до хряща;

р. [хрящ] «груздь»;

не зовсім ясне;

можливо, виникло як результат скорочення вислову *лежа́ти хряще́м – «лежати купою» (грубого піску);

похідне утворення від кореня хряс(т) із значенням «хаос, безладдя», наявного в ряді споріднених слів типу [хря́стка] «хрящ; щебінь, уламки каміння», [хряще́м] «безладно» (див.);

очевидно, похідне утворення від незасвідченого *хляск (від хля́скати), пор. хряще́м «безладно» від хряск;

пор. назву цієї рослини в інших мовах: н. Knorpelblume, букв. «хрящувата квітка», англ. knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава»;

назва мотивується хрящуватістю плодів рослини;

пов’язане з хрящ;

суфіксальне утворення від хрусті́ти (псл. xrustěti), паралельне давньому хрящ (від псл. xręstěti);

п. chrząstka, ч. chrustavka, болг. хръща́л, хруща́л, слн. hrûstec;