ХРЯСКІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
хряск «тріск, лускіт»
утворене від праслов’янського звуконаслідувального кореня xręs-, що пов’язаний чергуванням голосних з хrǫs- (› хруск, хруст);
зіставляється з лит. kramsėˊti «хрустіти», kremsėˊti «тс.»;
р. хряст «тс.», бр. [хрась] «вигук на позначення різкого удару в обличчя», п. chrustać «хрустіти, тріщати», chrzęścić «шелестіти», ч. chřestiti «брязкати, дзвякати», ч. ст. chřest «шелест», болг. хря́с «вигук на позначення сильного удару»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хря́скати
хря́скіт
«тс.»
хряскоті́ти
хряскотли́вий
хряскотня́
хряско́тнява
хрясь
«вигук на позначення різкого удару, тріску»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хрась «вигук на позначення різкого удару в обличчя» | білоруська |
| хря́с «вигук на позначення сильного удару» | болгарська |
| kramsėˊti «хрустіти» | литовська |
| chrustać «хрустіти, тріщати»«шелестіти» | польська |
| chrzęścić «хрустіти, тріщати»«шелестіти» | польська |
| хряст «тс.» | російська |
| chřestiti «брязкати, дзвякати» | чеська |
| chřest «шелест» | чеська |
| xręs- | ? |
| хrǫs- (› хруск, хруст) | ? |
| kremsėˊti «тс.» | ? |
| chřest «шелест» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України