ХРУЩІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xrǫščь, похідне утворення від xrǫstъ «хруст» (xrǫstъ jü);

назва пояснюється тим, що під час лету жуки видають специфічний звук, що нагадує хруст, пор. звуконаслідувальні назви жука в інших слов’янських мовах: ч. brouk – broukat «бурчати», болг. бръмбар – бръмча́ «дзижчати»;

неприйнятне припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Pedersen LF 5, 70) про зв’язок із гот. þramstei «сарана»;

р. хрущ, бр. хрушч, др. хрустъ, хрусть, п. chrząszcz, ст. chrąst, каш. [chrǫšč], ч. chroust, [křušč], слц. chrúst, нл. chrust, полаб. chrãst (‹ xrąst), схв. хру̑шт, слн. hròšč, стсл. хрѫшть;

зважаючи на територію поширення назви, можна припустити видозміну (скорочення) запозиченого з польської мови хру́шель;

п. chrîściel «деркач» пов’язане з chrîst «хруст»;

на українському ґрунті слово набуло своєї форми під впливом хрущ¹;

пов’язане з хруст, хрусті́ти, пор. синонімічну назву гриба хрящ, а також лит. gruzdùs «ламкий, хрусткий», з яким зіставляється назва груздь (Шанский ЭСРЯ I 4, 183; Откупщиков 146);

р. [хрущ] «груздь»;