ХРУСТКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xrust-/xrǫst-, xrustati/xrǫstati, xrustěti/xrǫstěti;

звуконаслідувальні утворення, пов’язані з передачею різних звуків – тріску, шарудіння, шамотіння;

зіставляються з лит. skríaudùs «шерехуватий, ламкий, крихкий», skrausti «ставати шерехуватим, нерівним», skrudėˊti «тріскатися, ламатися», лтс. skràustêt «тріщати, хрустіти», а також з двн. scrôtan «рубати, різати», дісл. skrjîðr «пошарпана книга», які зводяться до іє. *(s)ker- «різати, краяти»;

р. хруст, хру́стать, хрусте́ть, бр. хруст, др. xpуcтъ, хрусть, п. chrustać «гризти, шарудіти», ч. chroust «жук», chroustati, слц. chrúst «хрущ», вл. chrîsćіć «хрустіти», нл. chrust «хрущ», полаб. chrąst «жук», болг. хръст «скрип, хруст», хрустя «хрустіти», схв. xpу̑ст «сорт вишень», хр̑сак «хруст», слн. hreščánje, hrústati «хрустіти»;

суфіксальне утворення від хрусті́ти (псл. xrustěti), паралельне давньому хрящ (від псл. xręstěti);

п. chrząstka, ч. chrustavka, болг. хръща́л, хруща́л, слн. hrûstec;