ХРУСТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

зіставляються з лит. skríaudùs «шерехуватий, ламкий, крихкий», skrausti «ставати шерехуватим, нерівним», skrudėˊti «тріскатися, ламатися», лтс. skràustêt «тріщати, хрустіти», а також з двн. scrôtan «рубати, різати», дісл. skrjîðr «пошарпана книга», які зводяться до іє. *(s)ker- «різати, краяти»;

звуконаслідувальні утворення, пов’язані з передачею різних звуків – тріску, шарудіння, шамотіння;

псл. xrust-/xrǫst-, xrustati/xrǫstati, xrustěti/xrǫstěti;

р. хруст, хру́стать, хрусте́ть, бр. хруст, др. xpуcтъ, хрусть, п. chrustać «гризти, шарудіти», ч. chroust «жук», chroustati, слц. chrúst «хрущ», вл. chrîsćіć «хрустіти», нл. chrust «хрущ», полаб. chrąst «жук», болг. хръст «скрип, хруст», хрустя «хрустіти», схв. xpу̑ст «сорт вишень», хр̑сак «хруст», слн. hreščánje, hrústati «хрустіти»;

псл. *xorsteljь «деркач, пастух» звуконаслідувального походження, за характерним співом, пор. укр. хруст, хрусті́ти (пастух і деркач – крикливі птахи, до того ж подібні зовнішньо);

п. chrîsciel «деркач», krîściel «тс.», ч. chřástal, chřístal, křástal, křístel, слн. hrastir, стсл. крастhль «тс.»;

до суфікса -ск у подібних словах пор. ве́реск, ляск, тріск;

утворення звуконаслідувального походження, споріднене з хруст;

бр. хру́скаць, схв. хру̏скати «гризти; скрипіти»;

утворення, пов’язане з хруст, хрусті́ти;

назва мотивується, очевидно, шарудінням насіння в достиглих головках маку або звуками, що виникають при їх розламуванні;

назва мотивується співом птаха, схожим на хруст, хрустіння;

утворення, похідне від хруст, хрусті́ти;

р. хруста́н;

запозичення з польської мови;

п. chrust «хворост» означає також «хрусти», можливо, за зовнішньою формою тонких паличок (пор. укр. хворосте́ць «тс.»);

назва тлумачиться також як звуконаслідувальна, пов’язана з хрустом, хрумтінням при розламуванні чи споживанні печива (Brückner 184–185);

такого самого, очевидно, походження п. chrîst, chrust «молоде листя капусти»;

бр. хруст «тс.»;

псл. xrǫščь, похідне утворення від xrǫstъ «хруст» (xrǫstъ jü);

назва пояснюється тим, що під час лету жуки видають специфічний звук, що нагадує хруст, пор. звуконаслідувальні назви жука в інших слов’янських мовах: ч. brouk – broukat «бурчати», болг. бръмбар – бръмча́ «дзижчати»;

неприйнятне припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Pedersen LF 5, 70) про зв’язок із гот. þramstei «сарана»;

р. хрущ, бр. хрушч, др. хрустъ, хрусть, п. chrząszcz, ст. chrąst, каш. [chrǫšč], ч. chroust, [křušč], слц. chrúst, нл. chrust, полаб. chrãst (‹ xrąst), схв. хру̑шт, слн. hròšč, стсл. хрѫшть;

пов’язане з хруст, хрусті́ти, пор. синонімічну назву гриба хрящ, а також лит. gruzdùs «ламкий, хрусткий», з яким зіставляється назва груздь (Шанский ЭСРЯ I 4, 183; Откупщиков 146);

р. [хрущ] «груздь»;