ХРУПАЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хру́пати «видавати тріск, хрускіт; хрустіти»
припущення про запозичення з гот. hrōps «крик», hrōpjan «гукати, кричати» (Uhlenbeck PBrB 20, 38; Hirt PBrB 23, 233; Matzenauer LF 7, 216) є зайвим;
псл. xrupati;
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з передачею звуків, що виникають при ламанні твердих предметів;
зіставляється з лит. skriupsėˊti «хрустіти», skriupsnùs «тріскучий», skraũbis «острах» (Būga RR I 443; РФВ 70, 252; Holub–Kop. 143);
р. [хруп, хру́пать], п. chrupać «хрумкати», chrup, ч. chroupati, chrupati, chřupati, křoupati, křupati «хрустіти», chrup, слц. chrupat’, chrupka «хрящ», болг. хру́пам «гризу з шумом», м. ру́па, схв. хру́пати «хрюкати», ст. хруп «шум», слн. hrupåti «шуміти, гриміти», hrúpati «шумно їсти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́хрупка
«хрящ»
хропости́ти
хропості́ти
хруп
(виг.)
хру́павка
«хрящ»
хру́піль
«гриб, Rhizopogon albus Berk.»
(бот.)
хру́піт
хру́пка
«хрящ; маленька кісточка (в тілі)»
хру́пкати
хрупості́ти
хрупостня́
«хрустіння, тріщання»
хрупо́тва́
хрупоті́ти
хрупо́тява
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хру́пам «гризу з шумом» | болгарська |
hrōps «крик» | готська |
skriupsėˊti «хрустіти» | литовська |
ру́па | македонська |
chrupać «хрумкати» | польська |
chrup «хрумкати» | польська |
xrupati | праслов’янська |
хруп | російська |
хру́пати «хрюкати» | сербохорватська |
chrupat' «хрящ» | словацька |
chrupka «хрящ» | словацька |
hrupåti «шуміти, гриміти»«шумно їсти» | словенська |
hrúpati «шуміти, гриміти»«шумно їсти» | словенська |
хру́пать | українська |
chroupati «хрустіти» | чеська |
chrupati «хрустіти» | чеська |
chřupati «хрустіти» | чеська |
křoupati «хрустіти» | чеська |
křupati «хрустіти» | чеська |
chrup «хрустіти» | чеська |
hrōpjan «гукати, кричати» | ? |
skriupsnùs «тріскучий» | ? |
skraũbis «острах» | ? |
хруп «шум» | ? |
хру́павка «суниця, Fragaria collina L. Нед, Mak; слива, Prunus duracina Sweet. Mak» (бот.)
очевидно, похідні утворення від звуконаслідувальних хруп, хру́пати;
мотивація назв не зовсім ясна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хрускавки́
«суниці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хруп | ? |
хру́пати | ? |
хру́піль «гриб, Rhizopogon albus Berk.» (бот.)
штучне утворення, пов’язане зі звуконаслідувальним хру́пати;
до словотвору пор. ку́піль, ва́жіль і под;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хру́пати | ? |
ку́піль | ? |
ва́жіль | ? |
хряп «вигук на позначення різкого звуку від удару»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до хрьоп;
можливо також, що це результат контамінації вигуків хрясь та ляп;
пов’язувалося з хруп, хру́пати (Горяев Доп. I 54);
р. [хряп], [хря́пать] «бити, ламати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хря́пати
«стукати, вдарятися»
хря́пнутися
«гепнутися»
хряпоті́ти
«деренчати»
хряпува́тий
«розколений»
хряпу́сь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хряп | російська |
хря́пать «бити, ламати» | українська |
хрьоп | ? |
хрясь | ? |
ляп | ? |
хруп | ? |
хру́пати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України