ХРОПІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хропі́ти
псл. xropti;
дієслово звуконаслідувального походження, пов’язане з передачею шумів і хрипів, які виникають під час хропіння;
зіставлялося з лит. skreplenù, skreplånti «викашлювати, випльовувати харкотиння», skreplys «флегма; харкотиння» (Machek Slavia 16, 213);
р. храпе́ть, бр. храпці́, п. chrapać, ч. chroptati, chroptěti «харчати», слц. chrápat’, вл. krapać, нл. chrjapaś, болг. хра́пам, схв. hròpiti, hropsti «хрипіти», слн. hrîpsti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
храп
«бовт; вигук для вираження швидкої дії»
хроп
«рибальське знаряддя полохати рибу»
хропа́к
«заснути»
хро́піт
хро́пка
«вмерти»
хропо́к
хропти́
«видавати хриплі звуки уві сні»
хропу́н
хропу́нка
хропу́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храпці́ | білоруська |
| хра́пам | болгарська |
| krapać | верхньолужицька |
| skreplenù | литовська |
| chrjapaś | нижньолужицька |
| chrapać | польська |
| xropti | праслов’янська |
| храпе́ть | російська |
| hròpiti «хрипіти» | сербохорватська |
| hropsti «хрипіти» | сербохорватська |
| chrápat' | словацька |
| hrîpsti «тс.» | словенська |
| chroptati «харчати» | чеська |
| chroptěti «харчати» | чеська |
| skreplånti «викашлювати, випльовувати харкотиння» | ? |
| skreplys «флегма; харкотиння» | ? |
дохра́патися «дійти, дістатися, доступитися»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. dochrapać się «насилу дійти» пов’язане з chrapać «хропіти, сапати», спорідненим з укр. хропі́ти, і первісно означало «дійти, важко дихаючи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дохря́патися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dochrapać się «насилу дійти» | польська |
| хропі́ти | українська |
| chrapać «хропіти, сапати» | ? |
| означало «дійти, важко дихаючи» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України