ХРОМО — ЕТИМОЛОГІЯ

хром «твердий сріблястий метал» (хім.)

запозичення із західноєвропейських мов (н. Chrom, фр. англ. chrome «хром»);
термін утворив у 1797 р. французький хімік Н. Воклен (N. L. Vauquelin, 1763–1829), який відкрив цей елемент, від гр. χρω̃μα (род. в. χρώματος) «поверхня тіла, шкіра; колір шкіри; фарба, колір», пов’язаного з χρόα «поверхня шкіри, колір шкіри, обличчя», χρώζω «торкатися, фарбувати», що зводяться до іє. *ghrōu-, *ghrō- «терти, мазати»;
р. бр. болг. м. хром, п. вл. chrom, ч. chrom, chrîm, слц. chrîm, схв. хроˇм, слн. krîm;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хромати́зм (фіз., муз.)
хрома́тика
хромати́чний
хромі́т
хромува́льний
хромува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хром білоруська
хром болгарська
chrom верхньолужицька
χρω̃μα «поверхня тіла, шкіра; колір шкіри; фарба, колір» (род. в. χρώματος) грецька
*ghrōu- індоєвропейська
хром македонська
Воклен німецька
chrom польська
французький російська
хром російська
хро сербохорватська
chrîm словацька
krîm словенська
chrom чеська
chrîm чеська
χρόα «поверхня шкіри, колір шкіри, обличчя» ?
χρώζω «торкатися, фарбувати» ?
*ghrō- «терти, мазати» ?

хром «м’яка тонка шкіра»

результат скорочення виразу хро́мова шкі́ра, оскільки при її обробці використовують солі хрому;
р. бр. болг. м. хром, п. ч. слц. chrom;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хрумулі́на «крем для взуття»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хром білоруська
хром болгарська
хром македонська
chrom польська
хром російська
chrom словацька
chrom чеська
хро́мова шкі́ра ?

хро́ми́й «кривий»

непереконлива думка (Machek IF 53, 93–94, ESJČ 206; Эндзелин СБЭ 71–72), що псл. xromъ споріднене з дінд. śramá- «кривий» і н. lahm «тс.» – чергування плавних r та l пояснюється як індоєвропейське, а слов’янський відповідник дістав початкове х- як інтенсифікуюче;
слово виводилося й від кореня *skerm-, того, що в кре́мінь і скро́мний, у цьому випадку його первісне значення «поранений гострим предметом» (Brückner 184);
пропонувалося сумнівне виведення початкового х- з гіпотетичного словосполучення *nogu sromъ › *nogu xromъ «кульгавий на ноги» (Pedersen IF 5, 70);
існує також припущення, що початкове х- могло виникнути з іє. s через стадію експресивного š у назвах фізичної вади (Эндзелин СБЭ 71–72);
зіставлялося з н. Schramme «шрам, рубець», дінд. srāmáḥ «кривий, кульгавий» і зводилося до іє. *(s)krēm/(s)krǝm-, розширеного варіанта кореня *(s)ker- «різати, відсікати» з метатезою на слов’янському ґрунті sk › ks (› kch › ch) (Черных II 357; Bern. I 403; Pokorny I 945; сумніви див. Мейе MSL 19, 300; Ильинский ИОРЯС 16/4, 6);
псл. xromъ(jь) «кривий, кульгавий» походить від давнішого *skromъ «обрізаний» (припускається, що первісно слово могло позначати каліцтво не тільки ніг, а й рук, інших частин тіла);
р. хромо́й, хрома́ть, бр. [хро́мы] Носович, др. хромыи, п. вл. нл. chromy, ч. слц. chromý, полаб. chrümĕ, болг. хром, м. [ром], схв. хро̏м, хро̀мац, слн. hròm, стсл. хромъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

охроми́ти
охромі́ти
прихроми́ти «?»
хма́рати «тс.»
хра́мати
храма́чка «копитна хвороба»
храми́й «тс.»
храмо́та «кульгаві тварини»
хрі́мка
хрома́к «кульгава вівця»
хрома́ти
хроме́ць
хроминде́й «кульгава людина»
хромі́ти
хро́мка «копитна хвороба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хро́мы білоруська
хром болгарська
chromy верхньолужицька
śramá- «кривий» давньоіндійська
srāmáḥ «кривий, кульгавий» давньоіндійська
хромыи давньоруська
s через стадію експресивного š у назвах фізичної вади індоєвропейська
*(s)krēm/(s)krǝm- індоєвропейська
ром македонська
chromy нижньолужицька
lahm «тс.» німецька
Schramme «шрам, рубець» німецька
chrümĕ полабська
chromy польська
xromъ праслов’янська
xromъ(jь) «кривий, кульгавий» праслов’янська
хромо́й російська
м сербохорватська
chromý словацька
hròm словенська
хромъ старослов’янська
хрома́ть українська
хро̀мац українська
chromý чеська
х- ?
*skerm- ?
кре́мінь ?
скро́мний ?
значення «поранений гострим предметом» ?
xromъ «кульгавий на ноги» ?
х- ?
*(s)ker- «різати, відсікати» ?
*skromъ «обрізаний» (припускається, що первісно слово могло позначати каліцтво не тільки ніг, а й рук, інших частин тіла) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України