ХРЕБЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»

були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник «той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт «хребет»
по́хребти́на «тс.»
хирбе́т «спина»
хребети́на «хребет, спина»
хребе́тник «частина борони»
хребе́тниця «хребет» (анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на «хребет, спина»
хребто́вець «хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хрыбе́т білоруська
хръбе́т болгарська
chribjet верхньолужицька
хрьбьтъ давньоруська
хрбет македонська
kśebjat нижньолужицька
grzbiet польська
xrübütъ «хребет, спина» праслов’янська
хребе́т російська
хр̀бат сербохорватська
chrbát словацька
hrbèt словенська
хрьбьтъ старослов’янська
хрібі́т українська
хребет українська
хрибьтъ українська
hřibet українська
сhribet «спина»«спинний хребет» українська
chrbatica «спина»«спинний хребет» українська
хре́бет (гірський) українська
хрбѐт українська
hřbet чеська
хребе́т ?
*khrĭbh- ?
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» ?
*(s)ker- «гнути» ?
xribъ ?
skrib- ?
хребе́т (як хро́бот) ?
горб (‹ псл. *gъr̥bъ) ?
chrzbiet ?
chřbet «спина, хребет» ?
chřibet «спина, хребет» ?
chrjebjet ?
kšebjat ?

ре́пту́х «мішок для годування запряжених коней; плетений з мотузків мішок для сіна; [торба Нед]»

реконструкція *репдук, п. *repduk як запозичення з снн. rêpdak «шматок тканини», переосмисленого під впливом слова хребе́т (Кипарский ВЯ 1956/5, 136; Kiparsky ZfSlPh 22/2, 433), викликає сумнів;
очевидно, вихідною є форма нім. Kripp(en)tuch, яка складається з Krippe «ясла, корито», пов’язаного з свн. krippe, двн. krippa, дат. krybbe, снідерл. kribbe «тс.», гол. kribe «годівниця; ясла; стійло, ліжко», сангл. дангл. cribb, англ. crib «тс.», і Tuch «сукно, лляне полотно»;
запозичення з німецької мови;
р. [репту́х], п. [kreptuch], слц. kreptuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рапту́х
раптухъ «простирадло» (1596)
ре́втух
ре́пех
репе́ха «довга сорочка, в якій ходили хлопці до 16 років; різновид мішка, з якого годують коней»
ре́птюк «тс.»
рептю́х «торба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
crib «тс.» англійська
kribe «годівниця; ясла; стійло, ліжко» голландська
cribb давньоанглійська
krippa давньоверхньонімецька
krybbe датська
Kripp(en)tuch німецька
Krippe «ясла, корито» німецька
Tuch «сукно, лляне полотно» німецька
*repduk польська
kreptuch польська
репту́х російська
cribb середньоанглійська
krippe середньоверхньнімецька
rêpdak «шматок тканини» середньонижньонімецька
kribbe «тс.» середньонідерландська
kreptuch словацька
*репдук українська
хребе́т українська

хорбу́ри «кістки, хребет, ребра»

нерегулярні експресивні утворення на основі слова хребе́т, пор. лемк. [хи́рбет] «хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хорба́к «худа, кістлява людина»
хро́бор «товстий нерв листка (капусти, буряка) Г; кістяк О»
хробур «хребет»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хребе́т ?
хи́рбет «хребет» ?
хи́рбет «хребет» ?

хре́бест «верхів’я солом’яної покрівлі»

осот, будяк могли домішувати до соломи, з якої вивершували покрівлю, як магічні рослини, що, за давніми віруваннями, відганяли нечисту силу або заманювали домовика (пор. іншу назву будяка – чортополо́х);
очевидно, виникло внаслідок контамінації слів хребе́т та [хра́буст] «осот, Сirsium», [хробо́ст] «будяк, Сarduus»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прихребестить «вивершити солом’яну покрівлю»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хребе́т «осот, Сirsium» ?
хробо́ст «будяк, Сarduus» ?
хра́буст «осот, Сirsium» ?

хребта́к «каліка»

пов’язане з хребе́т;
очевидно, йдеться про людину з викривленим або ушкодженим хребтом;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хребе́т ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України