ХРАП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
храп «нижня й середня частина перенісся тварини (переважно коня)»
східно-слов’янське утворення, що пов’язане з псл. xrapati, xrapěti «хропти»;
р. храп, бр. храп «храп», хра́па «перенісся»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захрапува́ть
«загнуздати, зав’язати чим-небудь за храпи»
нахра́пник
хра́пи
хря́пи
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храп «храп» | білоруська |
| xrapati | праслов’янська |
| храп | російська |
| хра́па «перенісся» | українська |
| xrapěti «хропти» | ? |
храп «пристрій для піднімання вантажів; упор для зупинки або регулювання рухомих частин механізму» (тех.)
р. храп «гальмо», як і храпу́н «гарпун», запозичене із західноєвропейських мов, пор. фр. harpon «корабельний гак»;
запозичення з російської мови;
р. бр. храп;
Фонетичні та словотвірні варіанти
храпови́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храп | білоруська |
| храп «гальмо» | російська |
| храп | російська |
| harpon «корабельний гак» | французька |
| храпу́н «гарпун» | ? |
| harpon «корабельний гак» | ? |
на́хра́пом
неприйнятним є пов’язання (Горяев 226; Matzenauer LF 11, 174) з п. okropny «жахливий, страхітливий», дісл. hrappr «буйний, нахабний», снн. rapp «гарячий, запальний»;
р. нахра́пом є формою орудного відмінка від нахра́п «нахабство, насильство», утвореного з прийменника на «на» та іменника [храп] «злість» (пор. у виразі укр. мати храп на кого «злоститися на кого, мати зуб на кого»);
запозичення з російської мови;
бр. нахра́пам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нахра́пистий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нахра́пам | білоруська |
| hrappr «буйний, нахабний» | давньоісландська |
| okropny «жахливий, страхітливий» | польська |
| нахра́пом «нахабство, насильство» | російська |
| нахра́п «нахабство, насильство» | російська |
| rapp «гарячий, запальний» | середньонижньонімецька |
| на «на» | ? |
| храп «злість» (пор. у виразі укр. мати храп на кого «злоститися на кого, мати зуб на кого») | ? |
хропі́ти
зіставлялося з лит. skreplenù, skreplånti «викашлювати, випльовувати харкотиння», skreplys «флегма; харкотиння» (Machek Slavia 16, 213);
дієслово звуконаслідувального походження, пов’язане з передачею шумів і хрипів, які виникають під час хропіння;
псл. xropti;
р. храпе́ть, бр. храпці́, п. chrapać, ч. chroptati, chroptěti «харчати», слц. chrápat’, вл. krapać, нл. chrjapaś, болг. хра́пам, схв. hròpiti, hropsti «хрипіти», слн. hrîpsti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
храп
«бовт; вигук для вираження швидкої дії»
хроп
«рибальське знаряддя полохати рибу»
хропа́к
«заснути»
хро́піт
хро́пка
«вмерти»
хропо́к
хропти́
«видавати хриплі звуки уві сні»
хропу́н
хропу́нка
хропу́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храпці́ | білоруська |
| хра́пам | болгарська |
| krapać | верхньолужицька |
| skreplenù | литовська |
| chrjapaś | нижньолужицька |
| chrapać | польська |
| xropti | праслов’янська |
| храпе́ть | російська |
| hròpiti «хрипіти» | сербохорватська |
| hropsti «хрипіти» | сербохорватська |
| chrápat' | словацька |
| hrîpsti «тс.» | словенська |
| chroptati «харчати» | чеська |
| chroptěti «харчати» | чеська |
| skreplånti «викашлювати, випльовувати харкотиння» | ? |
| skreplys «флегма; харкотиння» | ? |
хра́па «замерзла грязь на дорозі, колоть ВеЗн, О; качан з капусти; сорт груш ЛПол»
розглядається як варіант іменника *korpa (ЭССЯ 8, 82–83);
припускається спорідненість з лит. kárpa «бородавка», kárpotas «бородавчастий»;
далі пов’язується з псл. *skorp-/skerb-/skrob- «різати»;
псл. *xorpa;
р. хра́па «тонкий наст на снігу; шершава поверхня льоду», п. ст. chrapy, charpy, chropy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті», слц. rapa «віспина», нл. chropа «нерівність», болг. хра́па «дірка, вибоїна на дорозі», схв. хра̏па «віспина, короста», слн. hrápa «нерівність»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хра́па «дірка, вибоїна на дорозі» | болгарська |
| kárpa «бородавка» | литовська |
| chropа «нерівність» | нижньолужицька |
| chrapy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті» | польська |
| charpy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті» | польська |
| chropy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті» | польська |
| *skorp-/skerb-/skrob- «різати» | праслов’янська |
| *xorpa | праслов’янська |
| хра́па «тонкий наст на снігу; шершава поверхня льоду» | російська |
| па «віспина, короста» | сербохорватська |
| rapa «віспина» | словацька |
| hrápa «нерівність» | словенська |
| *korpa | ? |
| kárpotas «бородавчастий» | ? |
| chrapy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті» | ? |
| charpy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті» | ? |
| chropy «нерівне місце; чагарник на вологому ґрунті» | ? |
храпа́ч «гриб гельвела, Helvella suspecta Kromb.» (бот.)
назва мотивується нерівною, зморшкуватою шапинкою гриба;
пов’язане з хра́па (‹ псл. *xorpa) «нерівність, шерехатість»;
ч. chřapáč, ст. chrapáč «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chřapáč | чеська |
| хра́па «нерівність, шерехатість» (‹ псл. *xorpa) | ? |
| chrapáč «тс.» | ? |
хря́па «середина головки капусти»
похідне утворення від псл. xręp-, кореня, що зіставляється із свн. schrimpfen «зіщулюватися, зморщуватися», снідерл. scrompelen, гол. schrompelen, н. schrumpfen, англ. [shrump], шв. skrympa (‹ *skrimpa) «тс.», норв. skramp «худа людина; худий кінь», skrumpa «худа корова», які зводяться до дієслівного кореня *skremb- «крутити; згинати; корчитися, зіщулюватися»;
р. [хря́па] «верхнє листя капусти», бр. хра́пка «качан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хра́па
«тс.»
хря́пка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shrump | англійська |
| хра́пка «качан» | білоруська |
| schrompelen | голландська |
| schrumpfen | німецька |
| skramp «худа людина; худий кінь» | норвезька |
| xręp- | праслов’янська |
| хря́па «верхнє листя капусти» | російська |
| schrimpfen «зіщулюватися, зморщуватися» | середньоверхньнімецька |
| scrompelen | середньонідерландська |
| skrympa «тс.» (‹ *skrimpa) | шведська |
| skrumpa «худа корова» | ? |
| *skremb- «крутити; згинати; корчитися, зіщулюватися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України