ХРАНИТЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
храни́ти «зберігати»
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. хранити співвідносне зі східнослов’янською повноголосною формою хорони́ти;
р. храни́ть, п. chronić, ч. chrániti, слц. chránit’, болг. хра́ня «годувати, утримувати», м. храни «годувати», схв. хра́нити «годувати, зберігати», слн. hráníti, стсл. хранити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
храни́ло
«охорона, варта; вартовий; захист, сховище»
храни́тель
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хра́ня «годувати, утримувати» | болгарська |
| храни «годувати» | македонська |
| chronić | польська |
| храни́ть | російська |
| хра́нити «годувати, зберігати» | сербохорватська |
| chránit' | словацька |
| hráníti | словенська |
| хранити | старослов’янська |
| хранити | старослов’янська |
| хранити | церковнослов’янська |
| chrániti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України