ХОЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
хоч (спол., частка)
закостеніле утворення від дієслова хоті́ти, найвірогідніше, його віддієприкметникова форма (псл. xotę «хотячи», ст. укр. хотя, пор. шутя́, сто́я, що стали в сучасній українській мові прислівниками);
однак, не виключена можливість, що форма хоч, принаймні в частині своїх уживань, постала шляхом скорочення особової форми хо́чеш, як бач від ба́чиш;
висловлювалась думка (Булаховський Вибр. пр. III 405–406), що процес утворення сполучника і частки супроводжувався деетимологізацією, вивітрюванням первинної семантики слова;
р. хотя́, бр. хоць, хаця́, др. хотя, п. choć, chociaż, [chocia, chociaj], ч. ст. chotě «охоче»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хоть
хотя́
хотя́й
хоць
хоця́й
хоча́
хоча́й
хо́чень
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хоць | білоруська |
хотя | давньоруська |
choć | польська |
chociaż | польська |
хотя́ | російська |
хаця́ | українська |
chocia | українська |
chociaj | українська |
chotě «охоче» | чеська |
хоті́ти | ? |
хоч | ? |
хо́чеш | ? |
бач | ? |
ба́чиш | ? |
chotě «охоче» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України