ХОРТ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *х^ъr̥tъ;

достовірної етимології не має;

пояснювалося як первісна назва тварини за мастю: споріднене з лит. sar̃tas «світло-гнідий, жовтуватий (про коня)» (Трубачев ВСЯ 2, 38–41; Фасмер–Трубачев IV 268);

пов’язувалося з іє. *kher- «різати, рубати», тобто псл. *x^ъr̥tъ означало собаку з короткою шерстю на відміну від кудлатого пса (псл. pьsъ) (Ильинский РФВ 69/1, 12–14; ИОРЯС 20/4, 144);

існують припущення про зв’язок з лит. kùrti, kuriù «швидко бігти, стрибати» (Machek Slavia 16, 216), з іє. *ser- «швидко рухатися, бігти, мчати» (Moszyński PZJP 136; Потебня РФВ 1880/4, 193), із ско́рий (Младенов 672; Brückner 176; Holub–Kop. 143), про спорідненість з герм. *hruþi̯an, дангл. ryđđa «великий собака», свн. rude, rüde «тс.» (Эндзелин СБЭ 127; Machek ESJČ 207, який вважає слово праєвропейським);

безпідставні міркування про пряме запозичення з германських мов (Hirt PBrB 23, 333, проти Bern. I 412);

р. бр. хорт, п. chart, ч. слц. chrt, вл. chort, нл. chart, болг. хърт, хрът, м. ’рт, схв. хр̏т, слн. chr̀t, стсл. хъртъ;

фонетичний варіант нормативного хорт з гіперичною заміною х › ф;