ХОРОШИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хоро́ший «який має позитивні якості або властивості; такий як треба»
висловлювалася думка про походження слова від сх.-ос. хorz «гарний», зах.-ос. xvarz «тс.», ав. hvarǝz- «благодійний» (Lewy KZ 52, 306; Sköld 8, Symb. Rozwadowski II 299; Горяев 400; Абаев Осет. яз. и фолькл. I 595–596);
припускався зв’язок з хоро́брий (Фасмер IV 267), з укр. ха́рний, га́рний (Ильинский ИОРЯС 23/2, 241–243), з хорони́ти, хоронен (Bern. I 397; Jagić AfSlPh 6, 282–283; Brückner KZ 43, 308, RS 4, 258), з коро́ста (Гудков ЭИРЯ V 35–36);
пов’язувалося з іменем східнослов’янського бога Хорса – безпосередньо або через др. хорошь, хороший «осяйний, променистий, прекрасний», що могло бути утворене від хорсъ (Черных II 352–353);
розглядається як прикметникове утворення, пов’язане з псл. *xorostь «краса, приємність», похідним від *xorъjь «темний, чорний», яке зводиться до іє. *sker-/skor- «скребти, чистити» (ЭССЯ 8, 80);
задовільної етимології не має;
р. хоро́ший, бр. харо́шы, др. хорошии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нехоро́шкуватий
«негарний»
прехоро́ший
прихоро́шений
прихоро́шування
прихоро́шувати(ся)
хорі́ш
хоро́ство
«краса»
хоро́ш
(коротка форма прикметника)
хороше́нь
«красень»
хороши́ти
хороші́ти
хорошко
«тс.»
хорошкува́тий
«гарненький»
хорошу́ля
«красуня»
хорошу́н
«красень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hvarǝz- «благодійний» | авестійська |
| харо́шы | білоруська |
| хорошь | давньоруська |
| хорошии | давньоруська |
| *sker-/skor- «скребти, чистити» | індоєвропейська |
| *xorostь «краса, приємність» | праслов’янська |
| хоро́ший | російська |
| ха́рний | українська |
| хorz «гарний» | ? |
| xvarz «тс.» | ? |
| хоро́брий | ? |
| га́рний | ? |
| хорони́ти | ? |
| хоронен | ? |
| коро́ста | ? |
| Хорс | ? |
| хороший «осяйний, променистий, прекрасний» | ? |
| хорсъ | ? |
| *xorъjь «темний, чорний» | ? |
нахоро́шувать «лущити, відокремлювати зерна від стебла»
неясне;
можливо, похідне утворення від хоро́ший (букв. «робити зерно хорошим, очищеним від лузги»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
нахороши́ть
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хоро́ший (букв. «робити зерно хорошим, очищеним від лузги»). | ? |
прихо́рний «ошатний»
очевидно, пов’язане з хоро́ший, [ха́рний] «чистий, охайний», [ха́рити] «чистити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хоро́ший | ? |
| ха́рний «чистий, охайний» | ? |
| ха́рити «чистити» | ? |
у́корошений «кастрований»
результат видозміни давнішого ви́харашаний, можливо, під впливом коро́ткий, хоро́ший;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ви́харашаний | українська |
| коро́ткий | українська |
| хоро́ший | українська |
хоро́ш «златка, мідянка, Buprestis» (ент.)
назва пов’язана з хоро́ший, мотивується мідно-червоним або мідно-зеленим блиском комахи;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хоро́ший | ? |
хорош «гриб, Boletus ramosissimus» (бот.)
очевидно, назва пов’язана з хоро́ший через якісь позитивні якості гриба (смак, зовнішній вигляд і под.);
п. chorosz пов’язується з ботанічною назвою chroszcz «рослина родини хрестоцвітих» (Machek ESJČ 203), з псл. *xvorstъ «хмиз» (Holub–Lyer 205);
п. [chorosz] (з укр.), chroszcz, ч. слц. choroš (з п. або укр.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chorosz пов'язується з ботанічною назвою chroszcz «рослина родини хрестоцвітих» | польська |
| chorosz (з укр.), chroszcz | польська |
| *xvorstъ «хмиз» | праслов’янська |
| choroš (з п. або укр.) | словацька |
| choroš (з п. або укр.) | чеська |
| хоро́ший (смак, зовнішній вигляд і под.) | ? |
хороша́ти «каструвати»
утворення, що виникло внаслідок формального зближення давнішого [корота́ти] «тс.» (псл. *kors- ‹ іє. *kеrs- «різати») з хоро́ший;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корота́ти «тс.» (псл. *kors- ‹ іє. *kеrs- «різати») | ? |
| хоро́ший | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України