ХОРОВОДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хор «співочий колектив, що разом виконує вокальні твори; звучання пісні, виконуваної групою співців»
запозичення з грецької мови;
гр. χορός «хор, хоровод, танець з піснями; місце для хору» (первісно означало «обгороджене місце для танців») пов’язане з χόρτος «двір, подвір’я», якому відповідають псл. *gordъ «гîрод, місто», укр. го́ро́д тощо;
р. бр. болг. м. хор, п. ч. слц. вл. chîr, нл. kor, схв. хо̑р, слн. kor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хо́ри
хори́ст
хорови́й
хорово́д
хорово́дити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хор | білоруська |
| хор | болгарська |
| chîr | верхньолужицька |
| χορός «хор, хоровод, танець з піснями; місце для хору» (первісно означало «обгороджене місце для танців») | грецька |
| хор | македонська |
| kor | нижньолужицька |
| chîr | польська |
| *gordъ «гîрод, місто» | праслов’янська |
| хор | російська |
| р | сербохорватська |
| chîr | словацька |
| kor | словенська |
| го́ро́д | українська |
| chîr | чеська |
| χόρτος «двір, подвір’я» | ? |
хорово́д «старовинний масовий народний танець»
складне слово, утворене з основи іменника хор(о)- та дієслівної основи -вод від води́ти;
припускається давніша форма *коловод, що пояснює початкове к в деяких мовах, діалектах та старих текстах (Черных II 351–352);
р. болг. хорово́д, бр. караго́д, п. korowîd, ч. слц. chorovod;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хорово́дити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| караго́д | білоруська |
| хорово́д | болгарська |
| korowîd | польська |
| хорово́д | російська |
| chorovod | словацька |
| chorovod | чеська |
| хор(о)- | ? |
| -вод | ? |
| води́ти | ? |
| *коловод | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України