ХОРОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хор «співочий колектив, що разом виконує вокальні твори; звучання пісні, виконуваної групою співців»
запозичення з грецької мови;
гр. χορός «хор, хоровод, танець з піснями; місце для хору» (первісно означало «обгороджене місце для танців») пов’язане з χόρτος «двір, подвір’я», якому відповідають псл. *gordъ «гîрод, місто», укр. го́ро́д тощо;
р. бр. болг. м. хор, п. ч. слц. вл. chîr, нл. kor, схв. хо̑р, слн. kor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хо́ри
хори́ст
хорови́й
хорово́д
хорово́дити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хор | білоруська |
| хор | болгарська |
| chîr | верхньолужицька |
| χορός «хор, хоровод, танець з піснями; місце для хору» (первісно означало «обгороджене місце для танців») | грецька |
| хор | македонська |
| kor | нижньолужицька |
| chîr | польська |
| *gordъ «гîрод, місто» | праслов’янська |
| хор | російська |
| р | сербохорватська |
| chîr | словацька |
| kor | словенська |
| го́ро́д | українська |
| chîr | чеська |
| χόρτος «двір, подвір’я» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України