ХОРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *х^ъr̥kati;

утворення звуконаслідувального походження, чергуванням голосних пов’язане з xarkati;

пор. вигук хр, що імітує хрипіння, харчання;

р. хо́ркать, бр. [хо́ркаць], п. charkać, charczeć «харкати», ч. chrkati «кашляти», chrčeti, hrkotati, hrčeti, слц. hŕkat’, chrčat’ «хропти; хрипіти», нл. charchaś, charchnuś, болг. хъ́ркам «хропти; хрипіти; харкати», м. ’рка «хропти», схв. хр́кати, хра́кати, слн. hŕkati «хропти, кашляти», стсл. хракати;

псл. xarkati, похідне утворення від вигуку xr-r-, який імітує характерні хрипи гортані;

інший ступінь вокалізму в дієслові хо́ркати;

р. ха́ркать, бр. ха́ркаць, п. charkać, charczeć, ч. chrkati, chrčat', chrčeti, слц. chrcat', вл. korčeć, нл. charchaś, charcaś, болг. хра́чам, схв. хра́кати, хр́кати, слн. hŕkati;

не зовсім ясне;

можливо, експресивне утворення на основі слів хрич «кабан; дурень», хорчи́вий «противний», хо́ркати «хрипіти», вигуку *хррр, що виражає огиду;