ХОРВАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xъrvatъ (давня назва слов’янського племені);

найвірогідніше, пов’язане зі скіф. *harva(n)t «жіночий, такий, де багато жінок» (Mоszyński PZJP 148), що є суфіксальним утворенням від кореня *har- «жінка» (у надазовському ареалі, де первісно жили хорвати, існували міцні традиції матріархату);

у такому разі етимологія псл. xъrvаtъ тотожна етимології етноніма sarmatъ (початкові s- i x- відбивають зв’язок з індоарійським та іранським джерелами) (ЭССЯ 8, 149–152);

інші етимології, де наводяться балтійські, германські та інші паралелі, сумнівні з огляду на міграцію хорватів зі сходу на захід, а не навпаки;

зокрема, не переконливі зближення з лит. šarvúotas «одягнений у панцир», šárvas «панцир» (Потебня РФВ 1, 91; Brückner 176, KZ 51, 237), з ір. hu- «гарний» і ravah- «простір; воля» (Соболевский ИОРЯС 26, 9), з гр. ϰαρπάϑης ὄρος «Карпати» (Perwolf AfSlPh 7, 625; Погодин ИОРЯС 4, 1509–1510), з іє. *kher- «різати», дінд. kharas «твердий; гострий», з псл. *xorbrъ «хоробрий» (Ильинский JФ 3, 1922–1923, 26–27) та ін;

р. хорва́т, бр. харва́т, п. вл. Chorwat, ч. слц. Chorvát, болг. хърва́тин, м. хрват, схв. хр̀ва̄т, слн. hrvàt, цсл. хръватинъ;