ХОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. Θωμα̃ς «Фома» походить від гебр. tĕ’ōm «близнюк», спорідненого з арам. t^eōmā, ак. tu’amu, ta’umu, ар. tau’am «близнюк», які пов’язуються із семітською основою w-a-m «рахувати»;

р. Фома́, бр. Хама́, др. Фома, ч. Tomáš, слц. Tomaš, схв. Хома, слн. Tomaž, стсл. Фома;

можливо, пов’язане з власним іменем Хома́;

не зовсім ясне;

запозичення із західнослов’янських мов;

п. Tomasz, ч. Tomáš та ін. через лат. Thomas зводяться до гр. Θωμάς, від якого походить і укр. Хома́ (Фома́) (див.);

бр. Тама́ш, болг. Тома́, Тома́ш, схв. Тома, Томаш, слн. Tomáž;

надійної етимології не має;

пов’язувалося з ч. мор. [chomtat’] «жадібно їсти», ха́мкать (Ильинский ИОРЯС 16/4, 6), з п. skomleć, др. скомати, скомлю «кричати, верещати» (з переходом ск х) за писком гризуна, з псл. (s)komiti «стискати, м’яти», тоді chomik – «такий, що стискає, нагромаджує» (Sławski I 75–76; Brückner 182);

не виключений зв’язок із псл. *(s)kem-/(s)kom-/xō˘m- «різати, дробити» (пор. і назву гризуни́);

щодо др. хомѣсторъ припускалося запозичення з давньоіранської, пор. ав. hamaēstar- «ворог, що зборює когось на землю», перс. hamestār «противник» (Bartholomae 1774; Vasmer RS 6, 174; Фасмер IV 260–261, ZfSlPh 19, 449; 20, 402–403; Machek Slavia 16, 211);

п. chomik, ст. chomiek запозичене з української;

р. хомя́к, бр. хамя́к, др. хомѣкъ, хомякъ, хомѣсторъ, п. chomik, стсл. хом"къ;