ХОЛОД — ЕТИМОЛОГІЯ

хо́лод «низька температура навколишнього середовища»

зіставлялося також з лит. šáltas «холодний, морозний», šal˜tis «холод, мороз», лтс. salts «холодний», ав. sarǝta «холодний», перс. särd, ос. sald, курд. sar «холодний», särma «холод», вірм. sar-n «мороз», sar-il «замерзати» (в ЭССЯ 8, 57–58 спорідненість з псл. *xoldъ заперечується з фонетичних міркувань);
припускається зв’язок з герм. *kald- «холод», дінд. jaḍa- (‹ *gelda-) «холодний», лат. gelidus, псл. *želd- (стсл. жлѣдица) (ЭССЯ 8, 57–58), зі стсл. кладѧзь;
псл. *xoldъ;
р. хо́лод, бр. хо́лад, др. хладъ «прохолода», п. chłîd, ч. слц. chlad, вл. chłîdk «тінь», нл. chłodk «тс.», полаб. xlåd «тс.», болг. хлад «прохолода, холодок», м. лад «тс.», схв. хлаˇд «тінь, прохолода», слн. hlád «прохолода, свіжість», стсл. хладъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вохоло́да «охолодження»
за́холо́д «холодець»
захоло́да «простуда»
захолоди́ло «холодний вітер»
захолоди́ти «застудити»
за́холодно «холодно»
за́холодок «прохолодне місце»
захоло́лий
охоло́да «прохолода»
охоло́дженість
охоло́дження
охоло́джувати
охоло́джувач
охолоди́ти
охолоді́ти
охоло́дний
охоло́дник
передхолоді́льня
перехоло́джувати
похолода́ння
похолода́ти
похолоди́ти
похолоді́лий
похолоді́ння
похолоді́ти
похолодні́ти
прихоло́дний «холоднуватий»
прохоло́да
прохолода́ти «промерзнути»
прохолоджа́ти
прохоло́джувати
прохоло́дне
прохоло́дний
прохоло́дність
прохоло́дно
про́холодь
прохолоня́ти
розхоло́джувати
розхоло́дний
схолоди́ти
схолодні́ти
холода́ти
холоде́ць
холоди́льний
холоди́льник
холоди́льня
холоди́льщик
холоди́на «холод»
холоди́ти
холоди́ще
холоді́йня
холоді́льник «діжка на воду»
холоді́льня
холоді́нка «холодна юшка»
холоді́ти
холодкува́тий
холо́дна
холодна́вий
холодне́ча
холо́дний
холодни́к «страва; холодильник; погріб; сарай, де солять рибу Г; альтанка, прохолодне місце Нед, О; відпалювальна піч Нед»
холодни́ця «підвальна в’язниця»
холодні́ти
холодні́шати
хо́лодно
холоднува́тий
холо́днячкий «холодненький»
холодо́к
холо́дошно
холодю́ка
холодю́нка «холодець»
холодю́щий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sarǝta «холодний» авестійська
хо́лад білоруська
хлад «прохолода, холодок» болгарська
chłîdk «тінь» верхньолужицька
sar-n «мороз» вірменська
*kald- «холод» германські
jaḍa- «холодний» (‹ *gelda-) давньоіндійська
хладъ «прохолода» давньоруська
sar «холодний» курдська
gelidus латинська
salts «холодний» латиська
šáltas «холодний, морозний» литовська
лад «тс.» македонська
chłodk «тс.» нижньолужицька
sald осетинська
särd перська
xlåd «тс.» полабська
chłîd польська
*želd- (стсл. жлѣдица)(ЭССЯ 8, 57--58) праслов’янська
*xoldъ праслов’янська
хо́лод російська
хла «тінь, прохолода» сербохорватська
chlad словацька
hlád «прохолода, свіжість» словенська
кладѧзь старослов’янська
хладъ старослов’янська
chlad чеська
šal˜tis «холод, мороз» ?
särma «холод» ?
sar-il «замерзати» (в ЭССЯ 8, 57--58 спорідненість з псл. *xoldъ заперечується з фонетичних міркувань) ?

коло́дязь

загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого реконструюється псл. *koldędžь, яке виводиться від не засвідченого в жодній германській мові герм. *kalding-, похідного від основи герм. *kalda, відображеної в гот. kalds «холодний», дісл. kaldr, двн. свн. нвн. kalt «тс.», спорідненому з псл. *xoldъ «холод», укр. хо́лод (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 65–68; Фасмер II 293; Преобр. І 336; Соболевский Лекции 82, 145; РФВ 22, 31; Младенов СГЕ 22; Bern. I 543–544; Meillet Études 355; Jagić AfSlPh 10, 195; Vondrák І 438, 471; Torbiörnsson LM I 81; Stender-Petersen 277– 278; Mikl. EW 123; Fraenkel IF 70, 106; Kluge–Mitzka 343; Uhlenbeck AfSlPh 15, 488; Setälä FUF 13, 375);
пов’язується також з псл. *kolda «колода, чурбак; обрубок дерева» як назва копаного джерела, обкладеного дерев’яним зрубом (Откупщиков 124–126; Кипарский ВЯ 1956/5, 134; Kiparsky GLG 38–40; Neuphilol. Mitt. 54, 378–379; Brückner ZfSlPh 6, 65; AfSlPh 42, 139; БЕР II 412–413; Görner ZfSlPh 32, 330; Skok II 87; Буга РФВ 70, 255);
потребує додаткової аргументації твердження про походження кінцевої частини -ędźь із суфікса псл. -еnьсь (Маchek Slavia 20, 218);
немає достатніх підстав виводити псл. *koldędźь із проблематичного *xoldędzь «колодязь» (від *хоjdъ «холод»), нібито видозміненого за аналогією до *kolda «колода» (Брандт РФВ 22, 138–139);
р. коло́дец, коло́дезь, бр. кало́дзеж, кало́дзезь, др. колодезь, колодязь, болг. м. Кла́денец, схв. клȍденац, слн. kladénec, kládez, стсл. кладѧзь, кладєньць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заколо́дяжний
коло́дедз
коло́дезь
колодя́ж
коло́дя́зник «той, хто копає і ремонтує колодязі»
коло́зь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кало́дзеж білоруська
Кла́денец болгарська
*kalding- германські
*kalda германські
kalds «холодний» готська
kalt «тс.» давньоверхньонімецька
kaldr давньоісландська
колодезь давньоруська
Кла́денец македонська
kalt «тс.» нововерхньонімецька
*koldędžь праслов’янська
*xoldъ «холод» праслов’янська
*kolda «колода, чурбак; обрубок дерева» праслов’янська
-еnьсь праслов’янська
*koldędźь із проблематичного *xoldędzь «колодязь» (від *хоjdъ «холод») праслов’янська
коло́дец російська
клȍденац сербохорватська
kalt «тс.» середньоверхньнімецька
kladénec словенська
kládez словенська
кладѧзь старослов’янська
хо́лод українська
коло́дезь українська
кало́дзезь українська
колодязь українська
кладєньць українська
-ędźь ?
*kolda «колода» ?

холоде́ць «холодок тонколистий, Asparagus tenuifolius Lam. Г, Mak; настурція лісова, Nasturtium palustra DC. Mak» (бот.)

очевидно, пов’язане з хо́лод на тій підставі, що молоді паростки рослини використовувалися в холодних стравах;
пор. р. холодо́к «спаржа», холоде́ц «вид окрошки, холодної юшки»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
холодо́к «спаржа» російська
хо́лод ?
холодо́к «спаржа» ?
холоде́ц «вид окрошки, холодної юшки» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України