ХОЛЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
хол «велике приміщення, зал для відпочинку, чекання, зустрічей у готелі, театрі, кіно тощо»
запозичення з англійської мови;
англ. hall «зал, зала» (сангл. halle, hal, дангл. heall, hall) споріднене з днн. двн. halla, н. Halle, дісл. höll, гот. halja, які зводяться до герм. *hel- «ховати, приховувати», що пов’язується з іє. *k῀el- «ховати, захищати»;
р. холл, бр. болг. м. хол, п. hall, схв. хо̑л;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hall «зал, зала» (сангл. halle, hal, дангл. heall, hall) | англійська |
| хол | білоруська |
| хол | болгарська |
| *hel- «ховати, приховувати» | германські |
| halja | готська |
| halla | давньоверхньонімецька |
| höll | давньоісландська |
| halla | давньонижньонімецька |
| *k῀el- «ховати, захищати» | індоєвропейська |
| хол | македонська |
| Halle | німецька |
| hall | польська |
| холл | російська |
| л | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України