ХОЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
холи́ти «чистити, чепурити»
пов’язування з п. otchłań «безодня» (Lehr-Spławiński JP 24, 42–43) безпідставне;
менш переконливе зближення з гр. χαλάω «слабну, ослабляю» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 142; Petersson AfSlPh 35, 368–369);
зіставляється з лит. skaláuti «полоскати білизну», дінд. kṣāláyati «миє, чистить», іє. *ksol- «чистити, скребти, обрізати», утвореним від *kes-, *ks- «cкребти, різати» (проти Mayrhofer 288);
псл. xoliti «мити, чистити»;
р. хо́лить «[шмагати]; пестити, доглядати», схв. хо̑лити се «пишатися, чванитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хо́ла́
«виховання, нагляд, догляд, піклування»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
χαλάω «слабну, ослабляю» | грецька |
kṣāláyati «миє, чистить» | давньоіндійська |
*ksol- «чистити, скребти, обрізати» | індоєвропейська |
skaláuti «полоскати білизну» | литовська |
otchłań «безодня» | польська |
xoliti «мити, чистити» | праслов’янська |
хо́лить «[шмагати]; пестити, доглядати» | російська |
лити се «пишатися, чванитися» | сербохорватська |
*kes- | ? |
*ks- «cкребти, різати» (проти Mayrhofer 288) | ? |
наха́лом «насильно, силою, силоміць»
запозичення з російської мови;
р. [наха́лом] «нахабно, силою, нахабством» є прислівниковим утворенням від іменника наха́л, пов’язаного з хо́лить «пестити», укр. [холи́ти] «чистити», холу́й, шалі́ти (з чергуванням звуків), болг. оха́лен «той, що живе в достатках; заможний», охо́лен «тс.», схв. òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний», слн. ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий»;
помилковим є пов’язання (Iljinskij AfSlPh 29, 167) з хвала́;
болг. наха́л «нахаба, нахабник»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
оха́лен «той, що живе в достатках; заможний» | болгарська |
наха́л «нахаба, нахабник» | болгарська |
наха́лом «нахабно, силою, нахабством» | російська |
òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний» | сербохорватська |
ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий» | словенська |
холи́ти «чистити» | українська |
наха́л | ? |
хо́лить «пестити» | ? |
холу́й | ? |
шалі́ти (з чергуванням звуків) | ? |
охо́лен «тс.» | ? |
хвала | ? |
пахо́лок «слуга; хлопчик»
первісне значення «плекана дитина»;
похідні утворення з префіксом па- від основи слова холи́ти;
псл. *paxolę;
р. па́холок (заст.) «хлопчик, підліток», бр. [пахо́лак] «селянський хлопець», [пахо́лік] «бідний селянин», п. pachołek «слуга, холоп; солдат», ч. (заст.) pacholek «наймит; негідник», заст. pacholík «хлопчик», слц. pacholok «наймит», pachol’a «дитина», вл. pachoł «хлопець, юнак», pacholo «отрок, хлопчина, прислужник», нл. pachoł «сильна людина, хлопець», pacholo «хлопчик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пахо́л
пахо́лик
«тс.»
пахо́льний
«бідний»
пахоля́
«хлоп’я»
пахоля́тко
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пахо́лак «селянський хлопець» | білоруська |
пахо́лік «бідний селянин» | білоруська |
pachoł «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» | верхньолужицька |
pacholo «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» | верхньолужицька |
pachoł «сильна людина, хлопець»«хлопчик» | нижньолужицька |
pacholo «сильна людина, хлопець»«хлопчик» | нижньолужицька |
pachołek «слуга, холоп; солдат» | польська |
*paxolę | праслов’янська |
па́холок «хлопчик, підліток» (заст.) | російська |
pacholok «наймит»«дитина» | словацька |
pachol'a «наймит»«дитина» | словацька |
холи́ти | українська |
pacholek «наймит; негідник» (заст.) | чеська |
хлань «прірва, безодня; ненажера»
очевидно, пов’язане з хли́нути, хля́нути «политися, прорватися потоком»;
п. chłonąć «вбирати в себе, похлинати», ст. chlanąć «пожирати» пов’язується з псл. *xъl-/xol- «горнути», звідки й псл. xoliti «чистити, пестити, доглядати», укр. холи́ти (Lehr-Spławiński JP 24, 40–45; Sławski I 68);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́дхла́нь
«безодня»
захла́нний
«ненажерливий»
захла́нник
«ненажера»
о́хлань
хла́нути
«бути жадібним»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
chłonąć «вбирати в себе, похлинати» | польська |
*xъl-/xol- «горнути» | праслов’янська |
xoliti «чистити, пестити, доглядати» | праслов’янська |
холи́ти | українська |
хли́нути | ? |
хля́нути «политися, прорватися потоком» | ? |
chlanąć «пожирати» | ? |
хо́лка «підвищення, горбок у місці переходу шиї тварини (коня, вола та ін.) у хребет; [товсті в’язи у людини] До»
псл. xolъkа;
припускається зв’язок з хохо́л (Фасмер IV 255; Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Горяев 399; Черных II 347), імовірна також спорідненість з холи́ти «чистити» (ЭССЯ 8, 66);
р. хо́лка, бр. [хо́лка];
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́холок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хо́лка | білоруська |
xolъkа | праслов’янська |
хо́лка | російська |
хохо́л | ? |
холи́ти «чистити» | ? |
холо́ша «штанина»
псл. *xolša «холоша», букв. «та, що облягає», пов’язане з псл. xoliti «чистити», укр. холи́ти;
у польській мові [chołosznie], як свідчить повноголосся -oło-, запозичене з української;
п. [chołosznie] «селянські штани»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
холо́ші
холо́шні
«сукняні штани»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
chołosznie «селянські штани» | польська |
*xolša «холоша» | праслов’янська |
xoliti «чистити» | праслов’янська |
холи́ти | українська |
chołosznie | ? |
-oło- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України