ХОВ — ЕТИМОЛОГІЯ
хова́ти «класти що-небудь у таємному місці, щоб ніхто не зміг знайти; надавати кому-небудь таємний притулок, рятуючи від переслідування, небезпеки; здійснювати обряд похорону; виховувати»
псл. xovati, де корінь xov-, можливо, з іє. *ksou- (Мельничук Этимология 1966, 219);
пов’язується також з реконструйованим *skovati «уважно дивитися» та зі *skumati, звідки ч. zkoumati «досліджувати» (ЭССЯ 8, 86–87);
зіставляється з двн. scouwōn (нвн. schauen) «дивитися» [‹ іє. *(s)kau-], гот. usskaws «уважний», гр. ϑυοσϰόος «ворожіння над жертвою», ϰοέω «спостерігаю, помічаю, бачу», псл. čuti, укр. чу́ти (Sławski I 77; Bкüсkner 183; Holub–Kop. 142; Holub–Lyer 119, 205);
псл. xovati виводиться також із *govati і вважається спорідненим з лат. foveō «плекати, берегти» (Machek ESJČ 203, Езиков. изсл. Младенов 360–361), при цьому для обох слів припускається спільний початок *gh- і слов’янська експресивна заміна його звуком х-;
менше підстав порівнювати з лит. saugùs «обережний», sáugoti «ховати, берегти» (Bern. I 400);
непереконливе пов’язування зі звуконаслідувальним коренем *сhav-/šav-, відбитим у р. [ша́ви́ть, шаве́ть] «базікати, брехати» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 178);
р. хова́ть, бр. хава́ць, п. chować «ховати, берегти; вирощувати», ч. chovati «тримати, берегти; вирощувати», слц. chovat’ «тс.», вл. chować, нл. chowaś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вихова́льний
ви́хова́нець
вихова́ниця
ви́хова́нка
ви́хова́нок
вихова́тель
вихова́телька
вихова́тельство
вихова́ч
«вихователь»
виховни́й
виховни́к
виховни́ця
виховни́чий
вихо́вок
«виховання»
вихо́вувати
дохова́ти
дохо́вок
«приріст, збільшення»
дохо́вувати
дохо́вуватися
захо́в
захо́ва
«сховок»
захова́ння
перехо́в
перехо́ванець
перехо́ванка
перехо́ви
перехо́вник
перехо́вок
перехо́вувач
перехо́вця
по́хівок
похова́льний
по́ховані
«похорон»
похова́ння
по́ховок
«похорон»
прихо́вок
«схованка»
прихо́вувати
прихо́вувач
сха́вань
схов
схо́ва
«схованка»
схо́ванець
«той, що сховався»
схо́ванка
схо́ванки
(гра)
схо́ванок
схо́ва́ч
«той, що ховає щось або бере на схов»
схо́висько
схо́вище
схо́вник
«футляр, скриня; сховок»
схо́вниця
«склеп, камера»
схо́вно
«таємно, приховано»
схо́вня
схо́вок
хів
«вигодовування, виховання»
хов
хо́ва́нець
ховани́ця
«вихованка»
хо́ванка
хо́ванки
(гра)
хо́вувати
«виховувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хава́ць | білоруська |
| chować | верхньолужицька |
| usskaws «уважний» | готська |
| ϑυοσϰόος «ворожіння над жертвою» | грецька |
| scouwōn «дивитися» (нвн. schauen) | давньоверхньонімецька |
| foveō «плекати, берегти» | латинська |
| saugùs «обережний» | литовська |
| chowaś «тс.» | нижньолужицька |
| chować «ховати, берегти; вирощувати» | польська |
| xovati | праслов’янська |
| čuti | праслов’янська |
| xovati | праслов’янська |
| ша́ви́ть, шаве́ть «базікати, брехати» | російська |
| хова́ть | російська |
| chovat' «тс.» | словацька |
| чу́ти | українська |
| zkoumati «досліджувати» | чеська |
| chovati «тримати, берегти; вирощувати» | чеська |
| xov- | ? |
| *ksou- | ? |
| *skovati «уважно дивитися» | ? |
| *skumati | ? |
| *(s)kau- іє. | ? |
| ϰοέω «спостерігаю, помічаю, бачу» | ? |
| *gh- | ? |
| sáugoti «ховати, берегти» | ? |
| *сhav-/šav- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України