ХМИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хм «вигук, що виражає подив, іронію, сумнів, роздум, реакцію на несподіванку»
давній праслов’янський та індоєвропейський вигук (пор. нвн. hm – вигук на позначення сумніву, англ. h’m «тс.»), що виражає інстинктивний природний звук людини у відповідній ситуації (може супроводжуватися різною інтонацією);
р. бр. схв. хм, ч. сhm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хми́кати
хму
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хм | білоруська |
| хм | російська |
| хм | сербохорватська |
| сhm | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України