ХЛІБНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хлібник «сусак звичайний, Butomus umbrellatus L.» (бот.)
похідне утворення від хліб;
назва мотивується їстівним кореневищем рослини, багатим на крохмал;
р. [хле́бница] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хле́бница «тс.» | російська |
| хліб | ? |
хліб «харчовий продукт, що випікається з борошна»
псл. xlěbъ «хліб» (спочатку, можливо, «майно, багатство роду»);
припускається праслов’янське запозичення з герм. *hlaiba- «хліб; паляниця хліба; вимішаний у діжі хліб»;
пор. гот. hlaifs «хліб», дісл. hleifr, дангл. hlāf, двн. hleib, leib «хліб, хлібина», н. Lаіb «коровай», які зіставляються з гр. ϰλίβανος «посуд для випікання хліба»;
існує думка (Pedersen IF 5, 50, KZ 38, 393–394; Lidån РВrВ 15, 515; Младенов 669), що це спільно успадковане з іє. прамови слово, однак об’єднати слов’янські і германські форми в одній праформі *(s)klōibh- досить важко (див. Фасмер–Трубачев IV 242);
ще менше підстав для припущення про європейське запозичення з урало-алтайського (Moll MSL 7, 403, проти Bern. I 389) або з іншого джерела;
зіставлялося з груз. xalli «смажене зерно» – мн. xlebi (Мосенкіс Зб. Мова та історія. – Вип. 59, 43);
р. бр. хлеб, др. хлѣбъ, п. chleb «хліб, їжа; добро, багатство; худоба», ч. chlåb «хліб; живлення; служба», слц. chlieb, вл. сhlěb, нл. klěb, болг. хля́б, м. леб, схв. хље̏б, хле̏б, слн. hlèb, стсл. хлѣбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́хліб
«безхліб’я, відсутність хліба»
нахлі́бник
нахлібникува́ти
нахлі́бниця
хліб'я́
«хлібець»
хліба́рня
«пекарня»
хлібеня́
хлі́бе́ць
хліби́на
хліби́ти
«постачати хлібом»
хлібівча́
хлі́бни́й
хлі́бник
«пекар»
хлі́бниця
«посуд для хліба»
хлібничо́к
«пекар»
хлібня́
«схованка для зерна хліба»
хлібо́вчик
«хлібник»
хлібу́сь
«хліб»
хлі́бчик
«вид дитячої гри»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хлеб | білоруська |
| хля́б | болгарська |
| сhlěb | верхньолужицька |
| *hlaiba- «хліб; паляниця хліба; вимішаний у діжі хліб» | германські |
| hlaifs «хліб» | готська |
| ϰλίβανος «посуд для випікання хліба» | грецька |
| xalli «смажене зерно» | грузинська |
| hlāf | давньоанглійська |
| hleib | давньоверхньонімецька |
| hleifr | давньоісландська |
| хлѣбъ | давньоруська |
| прамови | індоєвропейська |
| леб | македонська |
| klěb | нижньолужицька |
| Lаіb «коровай» | німецька |
| chleb «хліб, їжа; добро, багатство; худоба» | польська |
| xlěbъ «хліб» (спочатку, можливо, «майно, багатство роду») | праслов’янська |
| хлеб | російська |
| б | сербохорватська |
| chlieb | словацька |
| hlèb | словенська |
| хлѣбъ | старослов’янська |
| б | українська |
| chlåb «хліб; живлення; служба» | чеська |
| hlaifs «хліб» | ? |
| leib «хліб, хлібина» | ? |
| *(s)klōibh- (див. Фасмер--Трубачев IV 242) | ? |
| xlebi | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України