ХЛЯСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хля́скати «бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким»
псл. xl’askati/ xl’astati, звуконаслідувальне утворення, паралельне до l’askati;
р. хля́скать, п. chlastać «ляпати, бризкати», ст. chlaskać, ч. chlastati «дудлити, жлуктити», слц. chl’astat’ «хлебтати», болг. хла́скам «штовхати, бити», схв. хла̏стати «базікати, балакати, ляпати (язиком)», слн. hlаstáti «жадібно їсти; ловити, хапати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хляскіт
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хла́скам «штовхати, бити» | болгарська |
| chlastać «ляпати, бризкати» | польська |
| xl'askati/ | праслов’янська |
| хля́скать | російська |
| стати «базікати, балакати, ляпати (язиком)» | сербохорватська |
| chl'astat' «хлебтати» | словацька |
| hlаstáti «жадібно їсти; ловити, хапати» | словенська |
| chlastati «дудлити, жлуктити» | чеська |
| chlaskać | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України