ХЛЮСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xl’uskati /xl’ustati, звуконаслідувальне утворення, споріднене з xlaskati/ xlastati;

р. хлюста́ть, п. chlustać «прискати, [ударити]», chlust «прут, різка», ч. [chl’ustnút] «вихлюпнути», вл. chluskać, нл. kluskaś «плескати», болг. хлю́скам «давати ляпаса; багато пити», слн. chl’ustnut’ «хлюпнути, плеснути»;

штучне утворення від хлю́скати «плескати, литися» на позначення предмета мокрого і м’якого, пор. німецьку назву для голотурії – Seegurke, дослівно «морський огірок»;

експресивне утворення, пов’язане з хлю́скати «плескати; литися з шумом (про дощ)» (псл. xl’uskati/xl’ustati);

значення знаряддя праці, відбите у польському слові, первинне стосовно негативного значення «пройдисвіт» у східнослов’янських мовах;

пор. у семантичному плані укр. плеска́ти язико́м, прони́ра, проно́за, прола́за тощо;

р. хлюст, [хлю́зда] «пройдисвіт, шахрай», бр. хлюст «тс.», п. chlust «віха, береза, зрубана з вітами й листям, щоб трусити сажу в коминах; важкий держак із соломою покривати хату», ч. chlust «бульк, плесь», слц. chl’ust «тс.»;