ХЛЬОБТАВ — ЕТИМОЛОГІЯ
хлебта́ти «пити, вбираючи рідину язиком (про тварин)»
псл. xleb-/xlep- розглядається як звуконаслідувальне утворення, що походить від іє. *khleb- (Ильинский ИОРЯС 16/4, 10; 20/4, 158–159; Фасмер IV 242; Sławski I 67–68);
менш імовірний зв’язок р. хлеба́ть та ін. з іє. *sreb-, де s › x (Потебня РФВ 4, 204);
р. хлеба́ть, [хлебта́ть], бр. хлёбаць, [хлібта́ць], хляста́ць, др. хлÑбати, хлепътати, хлебнути, п. chłeptać, chłуpnąć, ч. chlebtati, chleptati, слц. chleptat’, chlapat’, chloptat’, chlaptat’, болг. хлебат, схв. хла́птати, hlȁpiti, hlipnuti, слн. hlåbati, p.-цсл. хлåпътати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́хлипка
«клапан, вентиль»
нена́хлепка
«ненажера»
хлебну́ти
хлебону́ти
хлеп
хле́пати
хле́піт
«глитання, плескіт води»
хле́поти
«вузьке місце річки, де клекотить вода»
хлепоті́ти
«дзюркотіти»
хле́пта́ти
хлепту́н
хлепу́-хлепу́
хлопта́ти
хльобта́ти
хльопта́ти
хлю́птати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлёбаць | білоруська |
хлебат | болгарська |
хлÑбати | давньоруська |
*khleb- | індоєвропейська |
*sreb- | індоєвропейська |
chłeptać | польська |
chłуpnąć | польська |
xleb-/xlep- | праслов’янська |
хлеба́ть | російська |
хлеба́ть | російська |
хла́птати | сербохорватська |
хлебта́ть | українська |
хлібта́ць | українська |
хляста́ць | українська |
хлепътати | українська |
хлебнути | українська |
chlebtati | чеська |
chleptati | чеська |
cлц. chleptat' | чеська |
chlapat' | чеська |
chloptat' | чеська |
chlaptat' | чеська |
з | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України