ХЛОРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хлор «жовтувато-зелений отруйний газ із різким задушливим запахом» (хім.)
запозичення з латинської мови;
нлат. chlorum утворив як науковий термін у 1810 р. англійський хімік Г. Деві (H. Davy, 1778–1829) від гр. χλωρός «зелений, жовто-зелений», що, як і гр. χλόη «зелень трави, свіже листя», χλόος «зеленувато-жовтий колір», χλοάζω «зеленіти», споріднене з псл. zelenъ, укр. зеле́ний і псл. *žьl̥tъ, укр. жо́втий;
р. бр. болг. м. хлор, п. вл. chlor, ч. chlor, chlîr, слц. chlîr, схв. хло̑р, кло̑р, слн. klîr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підхлори́н
«гіпохлорит»
хло́ристий
хло́рка
хло́рний
хлорнува́тий
хлорнува́тистий
хлорува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хлор | білоруська |
| хлор | болгарська |
| chlor | верхньолужицька |
| χλωρός «зелений, жовто-зелений» | грецька |
| χλόη «зелень трави, свіже листя» | грецька |
| хлор | македонська |
| chlorum | новолатинська |
| chlor | польська |
| zelenъ | праслов’янська |
| *ž | праслов’янська |
| англійський | російська |
| хлор | російська |
| р | сербохорватська |
| chlîr | словацька |
| klîr | словенська |
| зеле́ний | українська |
| жо́втий | українська |
| р | українська |
| chlor | чеська |
| chlîr | чеська |
| Деві | ? |
| χλόος «зеленувато-жовтий колір» | ? |
| χλοάζω «зеленіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України