ХЛОРИСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
хлор «жовтувато-зелений отруйний газ із різким задушливим запахом» (хім.)
запозичення з латинської мови;
нлат. chlorum утворив як науковий термін у 1810 р. англійський хімік Г. Деві (H. Davy, 1778–1829) від гр. χλωρός «зелений, жовто-зелений», що, як і гр. χλόη «зелень трави, свіже листя», χλόος «зеленувато-жовтий колір», χλοάζω «зеленіти», споріднене з псл. zelenъ, укр. зеле́ний і псл. *žьl̥tъ, укр. жо́втий;
р. бр. болг. м. хлор, п. вл. chlor, ч. chlor, chlîr, слц. chlîr, схв. хло̑р, кло̑р, слн. klîr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підхлори́н
«гіпохлорит»
хло́ристий
хло́рка
хло́рний
хлорнува́тий
хлорнува́тистий
хлорува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлор | білоруська |
хлор | болгарська |
chlor | верхньолужицька |
χλωρός «зелений, жовто-зелений» | грецька |
χλόη «зелень трави, свіже листя» | грецька |
хлор | македонська |
chlorum | новолатинська |
chlor | польська |
zelenъ | праслов’янська |
*ž | праслов’янська |
англійський | російська |
хлор | російська |
р | сербохорватська |
chlîr | словацька |
klîr | словенська |
зеле́ний | українська |
жо́втий | українська |
р | українська |
chlor | чеська |
chlîr | чеська |
Деві | ? |
χλόος «зеленувато-жовтий колір» | ? |
χλοάζω «зеленіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України