ХЛОП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хлоп «селянин; чоловік, мужчина»
п. chłop «селянин; хлопець» походить від псл. *хоlръ, звідки повноголосна східнослов’янська форма холо́п;
запозичення з польської мови;
р. бр. хлоп, ч. слц. chlap, слн. hlap;
Фонетичні та словотвірні варіанти
схлопі́ти
«стати хлопцем»
хло(у)пчу́рка
«дівчина, що грається переважно з хлопцями»
хлоп'я́
хлоп'я́га
хлоп'я́к
хлоп'я́цтво
хлоп'я́чий
хлопа́к
хло́пан
«валет у картах»
хлопеня́
хло́пець
хлопи́сько
хлопи́ха
«жінка хлопа»
хлопи́ця
«хлоп»
хлопи́ще
хлопі́йко
хлопі́стика
«знання сільських звичаїв»
хлопі́ти
«набиратися селянських звичок»
хло́пка
хло́пко
«хлопець»
хлопкува́ти
«служити»
хлопо́вич
«селянський син»
хло́пський
хлопцюва́ти
хлопцю́га
хлопча́
хлопча́к
хлопча́тий
«хлоп’ячий»
хлопча́чий
хлопченя́
хло́пчик
«дитина чоловічої статі; [мотовило ЛПол]»
хлопчи́на
хлопчи́сько
хлопчи́ще
хлопчівня́
хлопчі́я
«хлопець»
хлопчу́рниця
«тс.»
хло́ство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хлоп | білоруська |
| chłop «селянин; хлопець» | польська |
| *хоlръ | праслов’янська |
| хлоп | російська |
| chlap | словацька |
| hlap | словенська |
| chlap | чеська |
| холо́п | ? |
по́хлопні «ходаки, підплетені коноплями»
бр. [пахлапні́] «ходаки, плетені з мотузочків» пов’язане з [хлоп] «клапоть», р. хло́пья «пластівці», [хлопе́нь] «клапоть конопель, льону, бавовни, мички», п. chłupy «пасма (волосся)», ч. chlup «короткий волос», слц. chlp «пасмо (волосся)», етимологічно неясними;
очевидно, запозичення з білоруської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пахла́пні
«постоли»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пахлапні́ «ходаки, плетені з мотузочків» | білоруська |
| хлоп «клапоть» | білоруська |
| chłupy «пасма (волосся)» | польська |
| хло́пья «пластівці» | російська |
| хлопе́нь «клапоть конопель, льону, бавовни, мички» | російська |
| chlp «пасмо (волосся)» | словацька |
| chlup «короткий волос» | чеська |
хлап «клапан у музичному інструменті»
не зовсім ясне;
можливо, виникло в результаті субстантивації вигуку *хлап як варіанта до хлоп або внаслідок афективної видозміни під впливом того самого вигуку іменника кла́пан;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *хлап | ? |
| хлоп | ? |
| кла́пан | ? |
хло́пати «утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь; ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь»
припущення про запозичення слова з дісл. klappa «стукати, хлопати», снн. klappen (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485) і про спорідненість з англ. slap «ляпас», н. Schlappe «тс.» (Matzenauer LF 7, 220; Petersson AfSlPh 35, 379) малоймовірні;
споріднене з укр. клепа́ти, ч. klepati, klopаti «тс.» (Machek Slaviа 16, 210);
звуконаслідувальне утворення, що імітує шум від різкого удару;
р. хло́пать, бр. хло́паць, ч. [chlopat’] «плескати», chlopiti «зачиняти», слц. chlop(k)at’, вл. kłumpać, нл. chlumpaś, болг. хло́пам, м. клопа, схв. лу́пати «бити, стукати», слн. hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́хлопні
«личаки, підплетені коноплями»
хлоп
хло́павка
«дитяча іграшка»
хло́пити
«захоплювати (дух)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «ляпас» | англійська |
| хло́паць | білоруська |
| хло́пам | болгарська |
| kłumpać | верхньолужицька |
| klappa «стукати, хлопати» | давньоісландська |
| клопа | македонська |
| chlumpaś | нижньолужицька |
| Schlappe «тс.» | німецька |
| хло́пать | російська |
| лу́пати «бити, стукати» | сербохорватська |
| klappen | середньонижньонімецька |
| chlop(k)at' | словацька |
| hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити» | словенська |
| клепа́ти | українська |
| klepati | чеська |
| chlopat' «плескати»«зачиняти» | чеська |
| chlopiti «плескати»«зачиняти» | чеська |
| klopаti «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України