ХЛИСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат афективної видозміни хлисну́ти «тс.»;

пор. болг. ли́сна «виллю, винлесну», що пояснюється як результат видозміни форми з початковим х [хли́скам] і под;

БЕР III 423);

звуконаслідувальне утворення, пов’язане з основами псл. *xlast-/xlest- «лити, литися, прориватися потоком»;

семантична гетерогенність «лити, литися», «пити (( лити в себе)» і «бити, шмагати» підтверджується різними лексичними паралелями, пор.: дощ ллє і дощ січе́, р. дождь хле́щет;

р. хлеста́ть «з шумом литися; стьобати», хлыста́ть «тс.», бр. хлыста́ць «тс.», п. chlastać «ляпати болотом; бити», chłostać «стьобати», chlustać «хлюпати», ч. hlost «удар», chlastati «сьорбати», chloustati «плескати, бризкати, ляпати», chlostati «стьобати різкою», слц. chlástat’ «тс.», вл. chłostać, нл. chłostaś «тс.», болг. хли́скам «вихльостувати; хлюпати, бризкати», хла́скам «штовхати», схв. hlastam, hlastаti «базікати», слн. hlastȃm, hlastáti, hlístati «глитати»;