ХИТРИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
хи́трий «який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий»
псл. xytrъ;
утворене від xytati, xytiti за допомогою суфікса -rъ, як bъd-rъ «бадьорий, жвавий» від bъdě-ti «пильнувати, не спати»;
семантичний розвиток відбувся в напрямку «спритний» → «умілий» → «лукавий»;
за іншим поглядом (Machek ZfSl 1, 1956, 35–36), припускалася спорідненість з лит. gùdras, gudrùs «хитрий, розумний», лтс. gudrs «тс.» і далі з хет. kutru- «свідок» (Machek ESJČ 212);
р. хи́трый, бр. хі́тры, др. хытрый, хитрый, п. chytry, ч. слц. chytró, вл. chětry «швидкий, меткий», нл. chytšy «хитрий», болг. хи́тър, схв. хи̏тар, хи̏трен «швидкий», слн. hítеr «тс.», стсл. хытрьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перехитри́ти
прехи́трий
хитре́зний
хитрецъ
«художник, ремісник»
(1627)
хитре́ць
хи́трик
«хитрун»
хитри́нка
хи́триця
хитро́во
«хитро»
хи́трость
«ремесло»
(1627)
хи́трощі
хитрува́тий
хитру́га
хитру́н
хитру́нство
хитруньки́
«хитрощі»
хитру́ха
хитрю́га
хитрюга́н
хитрю́к
хитрю́щий
хитрячо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хі́тры | білоруська |
| хи́тър | болгарська |
| chětry «швидкий, меткий» | верхньолужицька |
| хытрый | давньоруська |
| gudrs «тс.» | латиська |
| gùdras | литовська |
| chytšy «хитрий» | нижньолужицька |
| chytry | польська |
| xytrъ | праслов’янська |
| хи́трый | російська |
| тар | сербохорватська |
| chytró | словацька |
| hítеr «тс.» | словенська |
| хытрьць | старослов’янська |
| хитрый | українська |
| трен «швидкий» | українська |
| kutru- «свідок» | хетська |
| chytró | чеська |
| -rъ | ? |
| bъd-rъ «бадьорий, жвавий» | ? |
| bъdě-ti «пильнувати, не спати» | ? |
| напрямку «спритний» | ? |
| gudrùs «хитрий, розумний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України