ХИТАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хи́тати «важко дихати»
звуконаслідувальне утворення від хих за зразком ди́хати, що виникло в результаті фонематичного оформлення шуму від важкого видиху повітря;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хих | ? |
| ди́хати | ? |
хита́ти «колихати, гойдати»
псл. xytati;
чергуванням пов’язане з xvatati «хапати» (ЭССЯ 8, 160);
зближення з лит. gáuti «хапати», лтс. gūt (псл. *gū-tā-jō Machek ESJČ 212) є помилковим;
р. [хита́ть], бр. хіста́ць, [хіта́ць], п. [chytać się] «хитатися», ч. chуtati «хапати; ловити», слц. chytat’ «хапати; торкати», вл. chytać «кидати; метати», нл. chytaś «тс.», болг. [хи́там] «турбуватися, піклуватися», м. ита «поспішати», схв. хи̏тати «тс., [хапати]», слн. hítatі «красти; кидати, метати», hítatі sе «боротися; поспішати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непохи́тний
по́хит
«хитання»
похи́тний
похи́тувати
похиту́ні
похиту́сі
схитну́тися
хистки́й
хи́та
хитави́ця
хита́льний
хитва́нний
«хисткий»
хитки́й
хитли́вий
хитля́вий
хи́тлянець
«вітрогон, баламут»
хитля́нство
«легковажність»
хитни́й
хиту́н
«маятник»
хиту́ні
хиту́сеньки
хиту́сі
хить
хитю́
хитю́чий
хицьки́й
«хисткий»
хіт
«колиска, гойдалка»
хі́талка
«гойдалка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хіста́ць | білоруська |
| хи́там «турбуватися, піклуватися» | болгарська |
| chytać «кидати; метати» | верхньолужицька |
| gūt (псл. *gū-tā-jō Machek ESJČ 212) | латиська |
| gáuti «хапати» | литовська |
| ита «поспішати» | македонська |
| chytaś «тс.» | нижньолужицька |
| chytać się «хитатися» | польська |
| xytati | праслов’янська |
| хита́ть | російська |
| тати «тс., [хапати]» | сербохорватська |
| chytat' «хапати; торкати» | словацька |
| hítatі «красти; кидати, метати»«боротися; поспішати» | словенська |
| hítatі sе «красти; кидати, метати»«боротися; поспішати» | словенська |
| хіта́ць | українська |
| chуtati «хапати; ловити» | чеська |
| xvatati «хапати» | ? |
хвистки́й «гнучкий, хисткий»
варіантна форма до хистки́й, спорідненого з хита́ти;
щодо початкових хв : х пор. хво́рий : хо́рий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хистки́й | ? |
| хита́ти | ? |
| хво́рий : хо́рий | ? |
хи́жий «м’ясоїдний, кровожерний (про тварин і перен.); швидкий, меткий; гарний»
пов’язування укр. хи́жий з дінд. svangati «(він) іде» і н. schwingen «коливатися» (Потебня РФВ 4, 197) непереконливе;
утворення, що походить від того самого кореня, що й дієслово хита́ти, хоч ж викликає труднощі;
була спроба (Sławski I 96) пояснити його фонетичним розвитком: хи́штний › хи́жний › хи́жий, але ймовірніше, що ж тут з йотованого з, пор. р. [хизь] «пристрасне бажання» (ЭССЯ 8, 164);
пор. також хи́жий «гарний», можливо, від хизува́тися;
р. [хи́жий] (з укр.?), бр. хі́жы, п. [сhyży, chyżo] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
охижі́ти
схижи́ти
«злупити, здерти»
хижа́к
хижакува́тий
хижа́цтво
хижа́цький
хижа́чити
хи́жний
хи́жник
хижо
«швидко, скоро»
(XVII ст.)
хижу́н
хи́щий
хи́щний
хи́щник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хі́жы | білоруська |
| svangati «(він) іде» | давньоіндійська |
| schwingen «коливатися» | німецька |
| сhyży (з укр.) | польська |
| chyżo (з укр.) | польська |
| хизь «пристрасне бажання» | російська |
| хи́жий (з укр.?) | російська |
| хи́жий | українська |
| хита́ти | ? |
| хи́штний | ? |
| хи́жний | ? |
| хи́жий | ? |
| хизь «пристрасне бажання» | ? |
| також хи́жий «гарний» | ? |
| хизува́тися | ? |
хи́за «сніговиця»
очевидно, пов’язане з хита́ти, де припускається інше суфіксальне поширення: *xy-z-ati (ЭССЯ 8, 164);
р. [хиз] «туманний дощ», хизи́ть «віхолити, хурделити; сніжити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
охи́за
«тс.»
хиз
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хиз «туманний дощ» | російська |
| хизи́ть «віхолити, хурделити; сніжити» | українська |
| хита́ти | ? |
| *xy-z-ati | ? |
хизува́тися «чепуритися, красуватися»
припущення про запозичення укр. хизува́тися з тур. hüsün «краса, принадність» (Кобилянський Зб. наук. праць I 80) малоймовірне;
сюди ж, очевидно, хи́жий «гарний» (до семантичного зв’язку слів на позначення позитивних якостей з дієсловами руху пор. укр. розм. ло́вкий «гарний» при лови́ти);
для псл. xytati припускається інше суфіксальне поширення: *xy-z-ati (ЭССЯ 8, 164);
споріднене з хита́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хизува́цця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| xytati припускається інше суфіксальне поширення: *xy-z-ati | праслов’янська |
| hüsün «краса, принадність» | турецька |
| хизува́тися | українська |
| хи́жий «гарний» (до семантичного зв’язку слів на позначення позитивних якостей з дієсловами руху пор. укр. розм. ло́вкий «гарний» при лови́ти) | ? |
| хита́ти | ? |
хи́ндя «трясця»
афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хви́ндя
хи́дня
«тс.»
хи́ндіти
«хиріти»
хі́ндя
хо́ндя
ху́ндя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хита́ти | ? |
| -нд'- | ? |
| ри́ндя «свиня» | ? |
| ри́ти | ? |
хист «уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності»
до семантичного переходу пор. хва́цький «молодецький» від хват, хвата́ти, р. ло́вкий від лов, лови́ть тощо;
розглядається як форма інтенсиву на -st- до xytati (ЭССЯ 8, 159);
псл. xystati, утворення, пов’язане з хита́ти;
р. [хист], бр. [хісць] Носович, п. chystać «колихати, хитати», ч. chystati «приправляти, готувати», слц. chystat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захисни́й
захисни́к
за́хист
за́хисток
захища́ти
обхисти́ти
схисти́тися
«приловчитися, примудритися»
схища́тися
«ховатися»
хи́ста
«тс.»
хисти́ти
хи́стки́й
«умілий, вправний»
хисто́к
«мисливська засада, сховок для пасічника»
хисть
(розм.)
хи́та
«здібності»
хищ
«заслін від вітру або дощу»
хість
хіть
«здібності»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хісць | білоруська |
| chystać «колихати, хитати» | польська |
| xystati | праслов’янська |
| ло́вкий від лов | російська |
| хист | російська |
| chystat' «тс.» | словацька |
| chystati «приправляти, готувати» | чеська |
| хва́цький «молодецький» | ? |
| хват | ? |
| хвата́ти | ? |
| лови́ть | ? |
| -st- | ? |
| хита́ти | ? |
хитні́ти «нездужати, слабувати»
афективне утворення від хита́ти, хита́тися;
до семантики пор. укр. слаби́й «хворий», н. schlaff «в’ялий» і schlafen «спати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хитва́ніти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| schlaff «в’ялий» | німецька |
| слаби́й «хворий» | українська |
| хита́ти | ? |
| хита́тися | ? |
| слаби́й «хворий» | ? |
| schlafen «спати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України