ХИРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

хи́рий «такий, що ослаб, виснажився через хворобу; кволий, немічний, худий»

псл. xyrъ;
пов’язане ступенем чергування (ŭ : ū) із xvorъ, з якого походить укр. хво́рий;
припускалася також контамінація x(v)or- і xyl- «хилий» (Черных II 340);
р. [хирь] «хвороба», [хи́рый], хире́ть, бр. [хі́ры], хірэ́ць, п. chyrek «хворовита людина», [chyra] «хвороба», нл. chyrny «хворобливий», полаб. chöry, болг. хире́я «хворію», схв. чак. [захире̏т], слн. hírati «хиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хире́нний
хи́рі́ти
хи́рла́ти
хирли́вий
хи́рлі́ти
хи́рля́вий
хирля́к
хи́рля́ти
хирлячи́сько
хи́рни́й
хирня́к
хи́ря
хиря́чка «хвороба»
хі́ра «тс.»
хірлий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́ры білоруська
хире́я «хворію» болгарська
chyrny «хворобливий» нижньолужицька
chöry полабська
chyrek «хворовита людина» польська
xyrъ праслов’янська
хирь «хвороба» російська
т сербохорватська
hírati «хиріти» словенська
хво́рий українська
хи́рый українська
хире́ть українська
хірэ́ць українська
chyra «хвороба» українська
xyl- «хилий» ?
т ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України