ХИРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хи́рий «такий, що ослаб, виснажився через хворобу; кволий, немічний, худий»
псл. xyrъ;
пов’язане ступенем чергування (ŭ : ū) із xvorъ, з якого походить укр. хво́рий;
припускалася також контамінація x(v)or- і xyl- «хилий» (Черных II 340);
р. [хирь] «хвороба», [хи́рый], хире́ть, бр. [хі́ры], хірэ́ць, п. chyrek «хворовита людина», [chyra] «хвороба», нл. chyrny «хворобливий», полаб. chöry, болг. хире́я «хворію», схв. чак. [захире̏т], слн. hírati «хиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хире́нний
хи́рі́ти
хи́рла́ти
хирли́вий
хи́рлі́ти
хи́рля́вий
хирля́к
хи́рля́ти
хирлячи́сько
хи́рни́й
хирня́к
хи́ря
хиря́чка
«хвороба»
хі́ра
«тс.»
хірлий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хі́ры | білоруська |
| хире́я «хворію» | болгарська |
| chyrny «хворобливий» | нижньолужицька |
| chöry | полабська |
| chyrek «хворовита людина» | польська |
| xyrъ | праслов’янська |
| хирь «хвороба» | російська |
| т | сербохорватська |
| hírati «хиріти» | словенська |
| хво́рий | українська |
| хи́рый | українська |
| хире́ть | українська |
| хірэ́ць | українська |
| chyra «хвороба» | українська |
| xyl- «хилий» | ? |
| т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України