ХИРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

хи́рий «такий, що ослаб, виснажився через хворобу; кволий, немічний, худий»

припускалася також контамінація x(v)or- і xyl- «хилий» (Черных II 340);
пов’язане ступенем чергування (ŭ : ū) із xvorъ, з якого походить укр. хво́рий;
псл. xyrъ;
р. [хирь] «хвороба», [хи́рый], хире́ть, бр. [хі́ры], хірэ́ць, п. chyrek «хворовита людина», [chyra] «хвороба», нл. chyrny «хворобливий», полаб. chöry, болг. хире́я «хворію», схв. чак. [захире̏т], слн. hírati «хиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хире́нний
хи́рі́ти
хи́рла́ти
хирли́вий
хи́рлі́ти
хи́рля́вий
хирля́к
хи́рля́ти
хирлячи́сько
хи́рни́й
хирня́к
хи́ря
хиря́чка «хвороба»
хі́ра «тс.»
хірлий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́ры білоруська
хире́я «хворію» болгарська
chyrny «хворобливий» нижньолужицька
chöry полабська
chyrek «хворовита людина» польська
xyrъ праслов’янська
хирь «хвороба» російська
т сербохорватська
hírati «хиріти» словенська
хво́рий українська
хи́рый українська
хире́ть українська
хірэ́ць українська
chyra «хвороба» українська
xyl- «хилий» ?
т ?

хирі́й «швидше»

можливо, похідне утворення від хи́рий «хворий, недужий, недолугий»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хи́рий «хворий, недужий, недолугий» ?

нехі́рий «погано настроєний, у поганому настрої»

очевидно, утворене від хи́рий «ослаблий, виснажений хворобою, кволий, немічний» (пор. [хі́рлий] «хворий, хворобливий; млявий, сонний») за допомогою частки не-, що виконує тут підсилювальну функцію, як у [не́глуп] «великий дурень» та ін;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хи́рий «ослаблий, виснажений хворобою, кволий, немічний» (пор. [хі́рлий] «хворий, хворобливий; млявий, сонний») українська
не- українська
не́глуп «великий дурень» українська

прехи́ра «настирлива, прискіплива людина»

п. przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай», ст. przechyra «тс.», [przechera] «людина, що любить сперечатися», [przechyra] «тс.» утворено за допомогою префікса prze- «пере-» від іменника chеra «хвороба; вада; хирлява людина», chyra «тс.», пов’язаного з укр. [хи́ря] «нещасний», хи́рий;
фонетично адаптоване запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прехи́рство «підступність, хитрощі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай» польська
przechera «людина, що любить сперечатися» польська
przechyra «тс.» польська
chеra «хвороба; вада; хирлява людина» польська
chyra «тс.» польська
хи́ря «нещасний» українська
хи́рий українська

хархірува́ти «хитрувати, лукавити»

звукообразне слово з різко негативним значенням, утворене, мабуть, від хер, хир (назва літери х);
пор. семінаристський вираз р. похе́рить «перекреслити, знищити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хархірова́ти «тс.»
хирхеліова́ти «хитрити, лукавити» (XVII ст.)
хирхуля́ти «лукавити, хитрувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
похе́рить «перекреслити, знищити» російська
хер ?
хир (назва літери х) ?
семінаристський ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України