ХИЖНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хи́жа «комора; хата; невелика убога хата, халупа»
псл. xyzъ, xysъ, xyza, xyša «хата, житло»;
xyža (‹ *xyzja «тс.»);
давнє (праслов’янське) запозичення з германських мов;
пгерм. *hūsa (‹ *kūso/ *kuso) «укриття, захист» (двн. дангл. дісл. hūs «хата», англ. house, н. Haus «тс.») утворене від іє. *(s)qeu-s- «покривати, ховати»;
висловлювалася також думка (Machek ВЯ 1957/1) про паралельне, генетично незалежне індоєвропейське походження псл. xyzъ і пгерм. *hūsa;
про варіанти xyzъ: xysъ див. ЭССЯ 8, 159–160, 165–166;
р. хи́жина, др. хыжа, хижа, хызина, хизина, хызъ, п. chyża, chyż «курінь», ч. chóše, chóže, слц. chyž(k)a, chěža, chеžka, вл. chěža, chěžka, нл. chyža, chyžka, chyz, болг. хи́жа, схв. хи̏жа, хи̏жина «кімната», слн. híža, стсл. хызъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
охи́жа
хе́жа
«хижа»
хи́жечний
хи́жка
хи́жний
хижчи́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хи́жа | болгарська |
| chěža | верхньолужицька |
| chěžka | верхньолужицька |
| хыжа | давньоруська |
| *(s)qeu-s- «покривати, ховати» | індоєвропейська |
| chyža | нижньолужицька |
| chyžka | нижньолужицька |
| chyz | нижньолужицька |
| chyża «курінь» | польська |
| chyż «курінь» | польська |
| *hūsa утворене від «укриття, захист» (‹ *kūso/ *kuso)(двн. дангл. дісл. hūs «хата», англ. house, н. Haus «тс.») | прагерманська |
| *hūsa | прагерманська |
| xyzъ | праслов’янська |
| xyzъ | праслов’янська |
| хи́жина | російська |
| жа | сербохорватська |
| chyž(k)a | словацька |
| chěža | словацька |
| chеžka | словацька |
| híža | словенська |
| хызъ | старослов’янська |
| хижа | українська |
| хызина | українська |
| хизина | українська |
| хызъ | українська |
| жина «кімната» | українська |
| chóše | чеська |
| chóže | чеська |
| xysъ | ? |
| xyza | ? |
| xyša «хата, житло» | ? |
| xyža (‹ *xyzja «тс.») | ? |
хи́жий «м’ясоїдний, кровожерний (про тварин і перен.); швидкий, меткий; гарний»
утворення, що походить від того самого кореня, що й дієслово хита́ти, хоч ж викликає труднощі;
була спроба (Sławski I 96) пояснити його фонетичним розвитком: хи́штний › хи́жний › хи́жий, але ймовірніше, що ж тут з йотованого з, пор. р. [хизь] «пристрасне бажання» (ЭССЯ 8, 164);
пор. також хи́жий «гарний», можливо, від хизува́тися;
пов’язування укр. хи́жий з дінд. svangati «(він) іде» і н. schwingen «коливатися» (Потебня РФВ 4, 197) непереконливе;
р. [хи́жий] (з укр.?), бр. хі́жы, п. [сhyży, chyżo] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
охижі́ти
схижи́ти
«злупити, здерти»
хижа́к
хижакува́тий
хижа́цтво
хижа́цький
хижа́чити
хи́жний
хи́жник
хижо
«швидко, скоро»
(XVII ст.)
хижу́н
хи́щий
хи́щний
хи́щник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хі́жы | білоруська |
| svangati «(він) іде» | давньоіндійська |
| schwingen «коливатися» | німецька |
| сhyży (з укр.) | польська |
| chyżo (з укр.) | польська |
| хизь «пристрасне бажання» | російська |
| хи́жий (з укр.?) | російська |
| хи́жий | українська |
| хита́ти | ? |
| хи́штний | ? |
| хи́жний | ? |
| хи́жий | ? |
| хизь «пристрасне бажання» | ? |
| також хи́жий «гарний» | ? |
| хизува́тися | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України