ХИЖАК — ЕТИМОЛОГІЯ

хи́жий «м’ясоїдний, кровожерний (про тварин і перен.); швидкий, меткий; гарний»

утворення, що походить від того самого кореня, що й дієслово хита́ти, хоч ж викликає труднощі;
була спроба (Sławski I 96) пояснити його фонетичним розвитком: хи́штнийхи́жнийхи́жий, але ймовірніше, що ж тут з йотованого з, пор. р. [хизь] «пристрасне бажання» (ЭССЯ 8, 164);
пор. також хи́жий «гарний», можливо, від хизува́тися;
пов’язування укр. хи́жий з дінд. svangati «(він) іде» і н. schwingen «коливатися» (Потебня РФВ 4, 197) непереконливе;
р. [хи́жий] (з укр.?), бр. хі́жы, п. [сhyży, chyżo] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

охижі́ти
схижи́ти «злупити, здерти»
хижа́к
хижакува́тий
хижа́цтво
хижа́цький
хижа́чити
хи́жний
хи́жник
хижо «швидко, скоро» (XVII ст.)
хижу́н
хи́щий
хи́щний
хи́щник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́жы білоруська
svangati «(він) іде» давньоіндійська
schwingen «коливатися» німецька
сhyżyукр.) польська
chyżoукр.) польська
хизь «пристрасне бажання» російська
хи́жий (з укр.?) російська
хи́жий українська
хита́ти ?
хи́штний ?
хи́жний ?
хи́жий ?
хизь «пристрасне бажання» ?
також хи́жий «гарний» ?
хизува́тися ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України