ХИБЛИВА — ЕТИМОЛОГІЯ

хиба́ти «рухати що-небудь з боку на бік або згори вниз; гойдати, хитати»

псл. xybati «хитати, трясти»;
чергуванням кореневого вокалізму споріднене з xubati (xubti) і далі зі skub(a)ti (ЭССЯ 8, 153–154);
псл. xyb- зближується також із *šib- (Brückner 188; Sławski I 94–95; Machek ESJČ 211–212);
сумнівне зіставлення з лит. subîti «качати», sabti (Mikl. EW 93; Matzenauer LF 8, 8; Trautmann KZ 43, 109);
неприйнятним є погляд на псл. xybati як на експресивний варіант дієслова gybati (Machek Slavia 16, 194);
р. [хиба́ть] «хитати», п. chybać «бігти; колихати(ся)», ч. chybati «сумніватися, вагатися», слц. chybat’ «не вистачати», вл. chybać, khibić «бути винним», нл. chybać, chyba «недолік; сумнів», слн. híbati «ганити, ганьбити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хиб «падіння, поштовх, удар»
хи́би́ти
хибки́й «хисткий»
хибли́вий
хи́бство «непостійність, хисткість»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
chybać «бути винним» верхньолужицька
khibić «бути винним» верхньолужицька
subîti «качати» литовська
chybać «недолік; сумнів» нижньолужицька
chyba «недолік; сумнів» нижньолужицька
chybać «бігти; колихати(ся)» польська
xybati «хитати, трясти» праслов’янська
xyb- зближується також із *šib- праслов’янська
xybati як на експресивний варіант дієслова gybati праслов’янська
хиба́ть «хитати» російська
chybat' «не вистачати» словацька
híbati «ганити, ганьбити» словенська
chybati «сумніватися, вагатися» чеська
sabti ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України