ХИБКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хиба́ти «рухати що-небудь з боку на бік або згори вниз; гойдати, хитати»
псл. xybati «хитати, трясти»;
чергуванням кореневого вокалізму споріднене з xubati (xubti) і далі зі skub(a)ti (ЭССЯ 8, 153–154);
псл. xyb- зближується також із *šib- (Brückner 188; Sławski I 94–95; Machek ESJČ 211–212);
сумнівне зіставлення з лит. subîti «качати», sabti (Mikl. EW 93; Matzenauer LF 8, 8; Trautmann KZ 43, 109);
неприйнятним є погляд на псл. xybati як на експресивний варіант дієслова gybati (Machek Slavia 16, 194);
р. [хиба́ть] «хитати», п. chybać «бігти; колихати(ся)», ч. chybati «сумніватися, вагатися», слц. chybat’ «не вистачати», вл. chybać, khibić «бути винним», нл. chybać, chyba «недолік; сумнів», слн. híbati «ганити, ганьбити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хиб
«падіння, поштовх, удар»
хи́би́ти
хибки́й
«хисткий»
хибли́вий
хи́бство
«непостійність, хисткість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chybać «бути винним» | верхньолужицька |
| khibić «бути винним» | верхньолужицька |
| subîti «качати» | литовська |
| chybać «недолік; сумнів» | нижньолужицька |
| chyba «недолік; сумнів» | нижньолужицька |
| chybać «бігти; колихати(ся)» | польська |
| xybati «хитати, трясти» | праслов’янська |
| xyb- зближується також із *šib- | праслов’янська |
| xybati як на експресивний варіант дієслова gybati | праслов’янська |
| хиба́ть «хитати» | російська |
| chybat' «не вистачати» | словацька |
| híbati «ганити, ганьбити» | словенська |
| chybati «сумніватися, вагатися» | чеська |
| sabti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України