ХВУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ху́ра «віз»
запозичення з німецької мови;
н. Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») пов’язане з fŠhren «везти, вести», fahren «їхати; везти», спорідненим з гот. faran «мандрувати», дісл. дфриз. fаra, дангл. днн. fœ̄ran «тс.», гр. πόρος «переправа; прохід», περάω «переходжу, проникаю», лат. porta «брама, прохід», portus «гавань», стсл. пьрати «летіти»;
р. бр. фу́ра, [ху́ра], п. fura, ст. fora, ч. fůra, слц. fúra «віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фу́ра
фу́рик
«тачка; візок для дітей»
фу́рщи́к
«тс.»
хву́ра
«тс.»
хорова́ть
хурова́ть
«візникувати»
хурува́ти
«візникувати Г, навантажувати Пі»
хурува́тися
«навантажувати на воза»
хурува́ття
«навантажування на воза»
ху́рщи́к
«візник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фу́ра | білоруська |
| faran «мандрувати» | готська |
| πόρος «переправа; прохід» | грецька |
| fœ̄ran «тс.» | давньоанглійська |
| fаra | давньоісландська |
| fœ̄ran «тс.» | давньонижньонімецька |
| fаra | давньофризька |
| porta «брама, прохід» | латинська |
| Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») | німецька |
| fura | польська |
| фу́ра | російська |
| fúra «віз» | словацька |
| пьрати «летіти» | старослов’янська |
| ху́ра | українська |
| fůra | чеська |
| fŠhren «везти, вести» | ? |
| fahren «їхати; везти» | ? |
| περάω «переходжу, проникаю» | ? |
| portus «гавань» | ? |
| fora | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України