ХВОЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хво́я «сосна, глиця, дрюк»
менш переконливими є порівнювання (Machek ESJČ 211) псл. xvoja з дінд. vayā́ «гілка», а також пов’язання хво́я з хве́ять (Brückner 181; Брандт РФВ 22, 127; Желтов ФЗ 1877/4, 79);
іє. *sk(h)u̯oi-;
споріднене з лит. skujà «хвоя, шишка», лтс. skujas «хвоя ялини», де початкове x ‹ ks, що виникло внаслідок давньої метатези ks m sk;
псл. xvoja;
р. хво́я, бр. хво́я, п. choja, choina «хвоя, сосна, глиця», ч. chvoj, слц. chvoj(e) «хворост, хвоя», chvoja «гілка ялини», вл. chîjna, [chîjca] «сосна», нл. chоjca, chîjna «тс.», болг. хво́йна «ялівець», схв. хво̀ja «гілка, пагін», слн. hîja «хвоя, ялина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йняк
«сосняк»
фо́я
хвайни́к
хвийня́к
хвиня́к
хвої́на
хво́йки
«невеликий сосняк»
хво́йний
хвойни́к
хво́йні
хвойні́вка
«блощиця, Pachymerus pini»
(зоол.)
хвойнове́ць
«Chalkophora mariana»
хвойня́к
«довгоносик, слоник»
(ент.)
хвойови́й
хвояни́к
«чорний ліс»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хво́я | білоруська |
| хво́йна «ялівець» | болгарська |
| chîjna | верхньолужицька |
| vayā́ «гілка» | давньоіндійська |
| *sk(h)u̯oi- | індоєвропейська |
| skujas «хвоя ялини» | латиська |
| skujà «хвоя, шишка» | литовська |
| chоjca «тс.» | нижньолужицька |
| chîjna «тс.» | нижньолужицька |
| choja «хвоя, сосна, глиця» | польська |
| choina «хвоя, сосна, глиця» | польська |
| xvoja | праслов’янська |
| xvoja | праслов’янська |
| хво́я | російська |
| хво̀ja «гілка, пагін» | сербохорватська |
| chvoj(e) «хворост, хвоя»«гілка ялини» | словацька |
| chvoja «хворост, хвоя»«гілка ялини» | словацька |
| hîja «хвоя, ялина» | словенська |
| chîjca «сосна» | українська |
| chvoj | чеська |
| хво́я | ? |
| хве́ять | ? |
отхво́їти «відхаювати»
результат видозміни форми [отха́яти] «оживити, відхаяти», очевидно, зближеної з хво́я;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| отха́яти «оживити, відхаяти» | ? |
| хво́я | ? |
хві́яти «хитати; віяти, майоріти»
зіставляється з снн. swāien «хитатися», англ. sway «колихатися» (Bern. I 407–408; ЭССЯ 8, 124–125), з лит. svajîti «мріяти», первісно «блукати» (див. Фасмер IV 230), з хво́я (Brückner 187, проти ЭССЯ 8, 126);
псл. xvějati (sę), глибша етимологія якого не визначена;
п. chwiać się «колихатися, гойдатися», chwiać, fiać, chwiejać, chwiewać, ч. chvěti se «хитатися, коливатися, дрижати», слц. chviet’ «труситися», вл. chwjeć «хитати», нл. chwjaś «віяти», chwjaś se «хитатися (про гілки)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хві́йний
«хисткий, нетривкий, нестійкий»
хві́яти(ся)
«хитатися»
хвѣяти
«махати»
(1627)
хвѣятися
«хитатися»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sway «колихатися» | англійська |
| chwjeć «хитати» | верхньолужицька |
| svajîti «мріяти» | литовська |
| chwjaś «віяти»«хитатися (про гілки)» | нижньолужицька |
| chwjaś se «віяти»«хитатися (про гілки)» | нижньолужицька |
| chwiać się «колихатися, гойдатися» | польська |
| chwiać «колихатися, гойдатися» | польська |
| fiać «колихатися, гойдатися» | польська |
| chwiejać «колихатися, гойдатися» | польська |
| chwiewać «колихатися, гойдатися» | польська |
| xvějati (sę) | праслов’янська |
| swāien «хитатися» | середньонижньонімецька |
| chviet' «труситися» | словацька |
| chvěti se «хитатися, коливатися, дрижати» | чеська |
| первісно «блукати» (див. Фасмер IV 230) | ? |
| хво́я | ? |
хво́йда «нехлюя; неохайна, нечепурна людина; повія»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення від хво́їти, хво́я, пор. р. [хвой] «різний мотлох, дрантя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захво́йдати
«забруднити»
захво́йдаха
«нечупара»
фа́йда
«тс.»
фо́йда
«тс.»
фо́йдатися
«бродити по болоту, тинятися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвой «різний мотлох, дрантя» | російська |
| хво́їти | ? |
| хво́я | ? |
| хвой «різний мотлох, дрантя» | ? |
хвойди́на «лозина, різка»
нерегулярне експресивне утворення на основі хво́я, пор. р. [хвои́на] «хмиз, гілки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвои́на «хмиз, гілки» | російська |
| хво́я | ? |
| хвои́на «хмиз, гілки» | ? |
хво́йли́чник «хвилівник звичайний, Aristolochia clematitis L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, виникло внаслідок зближення назви хвилівни́к із хво́я;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвилівни́к | ? |
| хво́я | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України