ХВОЩ — ЕТИМОЛОГІЯ
хвощ «вища багаторічна спорова трав’яниста рослина, Equisetum L.» (бот.)
псл. *xvostjü «хвощ» (первісно, можливо, також «мітелка»), утворене від xvostъ «хвіст», пор. п. koński ogon «хвощ», букв. «кінський хвіст», лат. equisētum «хвощ», букв. «кінська грива»;
назва рослини мотивується схожістю її з кінським хвостом або мітелкою;
р. болг. хвощ, бр. хвошч, п. chwoszсz, chwoszczka, ch(w)ościk, ч. chvoště «мітелка», вл. chošć, нл. chwîšć, chošć, схв. хвост, хвошће, во́шће, слн. hvîšč;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фошч
хвіщ
«тс.»
хвоищ
хвоїщ
хвоща́й
«сорт трави»
хвоща́нка
«пучок хвощу, соломи або очерету, яким миють дерев’яну нефарбовану підлогу»
хвощева́ті
хвощеві́
хвощі́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвошч | білоруська |
| хвощ | болгарська |
| chošć | верхньолужицька |
| equisētum «хвощ» | латинська |
| chwîšć | нижньолужицька |
| chošć | нижньолужицька |
| koński ogon «хвощ» | польська |
| chwoszсz | польська |
| chwoszczka | польська |
| ch(w)ościk | польська |
| *xvostjü «хвощ» (первісно, можливо, також «мітелка») | праслов’янська |
| хвощ | російська |
| хвост | сербохорватська |
| hvîšč | словенська |
| хвошће | українська |
| во́шће | українська |
| chvoště «мітелка» | чеська |
| xvostъ «хвіст» | ? |
| koński ogon «хвощ» | ? |
хо́щик «кущик»
не зовсім ясне;
можливо, походить з первісного *х(в)ощик, пов’язаного з хвіст або назвою рослини хвощ (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *х(в)ощик | ? |
| хвіст | ? |
| хвощ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України