ХВОСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

хвіст «придаток на задній частині тіла тварини, [рибальський мотуз, яким в’яжуть задній край чердакового паруса до човна Дз]»

загальновизнаної етимології не має;
псл. xvostъ первісно означало, мабуть, «те, чим можна махати, обмахуватися», тому пов’язується з псл. xvostati «бити, махати», xvatati, xytati, xystati (ЭССЯ 8, 133–134);
припускалася спорідненість з ав. xVasta- «молочений» (Vasmer RSl 6, 174), з вірм. xot (‹ *qhu̯odo-) «трава, пасовисько» (Petersson KZ 47, 278), із нвн. Quaste «пензель» (двн. questa, свн. quaste «пучок, жмут»), схв. ст. gozd «ліс» (Эндзелин СБЭ 127), з хо́бот (Ильинский РФВ 61, 235; ИОРЯС 20/3, 106–108, проти Фасмер IV 232);
р. бр. хвост, др. хвостъ, п. [chwost], ч. слц. chvost «хвіст; мітла», вл. chošćo «мітла», нл. chоšćo «дрік, з якого роблять віники», полаб. xöst, схв. ст. [hvost] «хвіст», [hȍst] «виноградна гілка», стсл. хвостъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

надхві́стя
нахві́сник
на́хвостень
охві́стя
охво́стуватий «тонший з одного боку (про деревину, палицю)»
підхві́сний
підхві́стя
підхво́сний
підхво́стний
прихвос(т)ний
при́хвостень
прихво́стний
прохвости́ти «побити різками»
прохво́стиця «прочуханка»
фіст
фоста́тий
фостацки «сорт груш, Pyri communis»
фоста́ч «з великим хвостом; великодня гра хлопчиків»
фостачки́ «тс.»
фостець «хвощ болотний, Equisetum palustre L.» (бот.)
фо́стик «хвостик»
фости́ско
фостове́ «гроші, які покупець дає пастухові або наймитові при купівлі худоби»
фосту́ля «солодка груша на довгому хвостику»
хвіста́тий
хвістни́й
хвосняк «Hippuris L.» (бот.)
хвоста́н «хвостата рибальська сітка»
хво́стати
хвоста́тий
хво́статися «плентатися ззаду»
хвоста́ться «іти слідом за кимось»
хвоста́ч «той, що має довгий хвіст; невід, сітка з хвостом»
хвоста́чка «назва ложки у загадці Г; пуголовок ВеНЗн»
хвости́зм (політ.)
хвостика́ти «бити, стьобати»
хвостики «китник, лисохвіст, Alopecurus L.» (бот.)
хвости́ло «віник у лазні»
хвости́на «(одна) скотина»
хвости́нець «хвостата інфузорія, Bodo» (зоол.)
хвости́ст (політ.)
хвости́сько
хвости́ще
хвості́вка «синиця довгохвоста, Aegithalos caudata L. Шарл; хвостатий метелик, Acaena Нед» (орн.)
хвостник
хвостня́к «хвосняк, Hippuris L.» (бот.)
хвостове́
хвостови́й
хвостови́к «частина плуга, клин, за допомогою якого можна регулювати заглиблення плуга»
хвосто́к
хвосто́чок
хвостя́
хвостя́га
хвостя́ка
хвостя́та «рогата худоба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
x «молочений» авестійська
хвост білоруська
chošćo «мітла» верхньолужицька
xot «трава, пасовисько» (‹ *qhu̯odo-)(Petersson KZ 47, 278) вірменська
хвостъ давньоруська
chоšćo «дрік, з якого роблять віники» нижньолужицька
Quaste «пензель» (двн. questa, свн. quaste «пучок, жмут») нововерхньонімецька
xöst полабська
chwost польська
xvostъ праслов’янська
xvostati «бити, махати» праслов’янська
хвост російська
gozd «ліс» сербохорватська
hvost «хвіст» сербохорватська
chvost «хвіст; мітла» словацька
хвостъ старослов’янська
hȍst «виноградна гілка» українська
chvost «хвіст; мітла» чеська
xvatati ?
xytati ?
xystati ?
gozd «ліс» ?
хо́бот ?
hvost «хвіст» ?

вилохво́стець «ногохвістка, Podura villosa з ряду нижчих (безкрилих) комах Collembola» (ент.)

складне суфіксальне утворення з основ іменників ви́ла і хвіст (хвост-);
назва пояснюється тим, що ця комаха має спеціальні члени для пересування: стрибальну вилку і схожу на хвостик черевну трубочку для присмоктування при падінні після стрибка;
р. вилохво́стки, ногохво́стки, бр. вілахво́сткі, нагахво́сткі;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вилохво́стый
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вілахво́сткі білоруська
вилохво́стки російська
ногохво́стки українська
нагахво́сткі українська
ви́ла (хвост-) ?
хвіст (хвост-) ?

коцофі́ст «довгохвоста синиця, Aegithalos caudatus L.» (орн.)

очевидно,первісне *котохві́ст, утворене з основ слів кіт і хвіст з огляду на довгий (як у кота) хвіст цієї пташки, який у гнізді загинається;
ц на місці т у слові коцофіст міг виникнути під впливом [ко́цур] «кіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

котофі́ст «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*котохві́ст українська
кіт (як у кота) українська
хвіст (як у кота) українська
ц українська
у українська
коцофіст українська
ко́цур українська

лисохві́ст «китник, Alopecurus L. » (бот.)

складне утворення з лис і хвіст;
очевидно, калька наукової назви лат. alopecurus, утвореної з гр. άλώπηξ «лис» і οὐρά «хвіст»;
назва зумовлена тим, що колосок рослини пухнастий, схожий на лисячий хвіст;
пор. п. lisi ogon «лисохвіст», болг. лисича опашка, схв. лисичjи реп, слн. lisičji rep, нвн. Fuchsschwanz, англ. foxtailgrass, meadow foxtail «тс.»;
пор. також укр. [хвостики] «Alopecurus fulvus Sm.» Mak, [чорнохвостник] «Alopecurus ruthenicus Weinm.» Mak;
р. лисохво́ст, [лисехвостник, лисий хвост], бр. лісахво́ст;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лисій «китник луговий, Alopecurus pratensis L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
foxtailgrass англійська
meadow foxtail «тс.» англійська
лісахво́ст білоруська
лисича опашка болгарська
άλώπηξ «лис» грецька
οὐρά «хвіст» грецька
alopecurus латинська
Fuchsschwanz нововерхньонімецька
lisi ogon «лисохвіст» польська
лисохво́ст російська
лисехвостник російська
лисий хвост російська
лисичjи реп сербохорватська
lisičji rep словенська
лис українська
хвіст українська
хвостики «Alopecurus fulvus Sm.» українська
чорнохвостник «Alopecurus ruthenicus Weinm.» українська

ростохвіст «цинанх (ластовень) гострий, Cynanchum acutum L.» (бот.)

мотивація назви та сама, що й у слова ла́стовень (бот.) «Vincetoxicum; цинанх» (див.);
очевидно, результат видозміни незасвідченої складної назви *ластохвіст, утвореної з основ ласт- «ластівка» і хвіст;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́стовень «Vincetoxicum; цинанх» (бот.) українська
*ластохвіст українська
ласт- «ластівка» українська
хвіст українська

пали́хві́ст «горихвістка, (Lusciola) phoenicurus (i tithys)» (орн.)

назва зумовлена яскраво-рудим оперенням хвоста горихвістки (Воїнств.–Кіст. 326–327);
складне слово, утворене з основ дієслова пали́ти та іменника хвіст;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пали́ти українська
хвіст українська

печи́хвіст «вітрогін, гульвіса»

пор. аналогічні утворення верти́хвіст, дери́хвіст;
семантична мотивація утворення неясна;
складне слово, утворене з форми печи́ від дієслова пекти́ та іменника хвіст;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дери́хвіст українська
печи́ українська
пекти́ українська
хвіст українська

утрихвіст «устелиполе піщане, Сeratocarpus arenarius L.» (бот.)

назва може бути зумовлена гіллястим стеблом рослини, подібним до віника (Флора УРСР ІV 342);
не зовсім ясне;
можливо, складне слово, утворене з дієслова наказового способу утри́ від те́рти та іменника хвіст, або виникло в результаті стягнення й переоформлення словосполучення *у три хвости;
Фонетичні та словотвірні варіанти

утри хвіст «тс.»
утрихвіст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утри українська
те́рти українська
хвіст українська

хво́ста́тися «волочитися позаду (про одяг); поспішати (щоб не залишитися)»

очевидно, експресивне утворення від хвіст (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хвіст ?

хвоста́ч «поросинець плямистий, Hypochoeris maculata L.; зніт, Epilobium angustifolium L. Маk» (бот.)

похідне утворення від хвіст;
назва зумовлена довгим стеблом з квітками на кінці, що нагадує хвіст тварини;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хвіст ?

хвостю́шо́к «Тhecla F.» (ент.)

похідне утворення від хвіст;
назва метелика мотивується наявністю в нижній частині задніх крил тоненьких кінчиків – «хвостиків»;
р. хвоста́тка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хвоста́тка російська
хвіст ?

хвоща́тися «тинятися, блукати»

експресивне утворення на основі хво́стати «бити, стьобати», хво́їти «бити лозиною», хві́яти «хитати», хвіст тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хвоста́тися «швидко працювати»
хво́статися «волочитися, тягтися (про одяг)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хво́стати «бити, стьобати» ?
хво́їти «бити лозиною» ?
хві́яти «хитати» ?
хвіст ?

хо́щик «кущик»

не зовсім ясне;
можливо, походить з первісного *х(в)ощик, пов’язаного з хвіст або назвою рослини хвощ (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*х(в)ощик ?
хвіст ?
хвощ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України