ХВИНТИК — ЕТИМОЛОГІЯ
хвинти́ти «бундючитися, пиндючитися»
експресивне дієслівне утворення на основі іменника фінт (див.);
р. финти́ть «хитрувати, приндитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́нтик
«тс.»
финти́ти
«тс.»
фі́нтик
«пуста людина, вітрогон»
хви́нтик
«франт, джиґун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| финти́ть «хитрувати, приндитися» | російська |
| фінт | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України