ХВИЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хви́ля «водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні»
н. Welle «хвиля», що продовжує іє. *vel- «обертатися, крутитися», етимологічно споріднене з псл. *vül̥na «хвиля», valъ (Brückner 117);
висловлювалася думка, що омонімічні хви́ля (на воді) і хви́ля (час) спільного походження (Bern. I 408);
припускалося також, що вл. нл. wala «валок, циліндр» є власне слов’янським утворенням, спорідненим з valjati «валяти, валити» (А. Мука, див. Sławski I 217–218);
вокалізм укр. хви́ля (на воді) виявляє вплив омонімічного хви́ля (часу) (Sławski I 217);
запозичене з німецької мови через посередництво польської;
н. Welle «хвиля, вал; циліндр» (свн. wëlle, дангл. wiella, дісл. velle, герм. *walljōn-) споріднене з псл. valъ, укр. вал;
бр. хва́ля, п. fala «хвиля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́ля
схвильо́ваний
хвили́стий
хви́лити
хвилі́ти
хви́льний
хвильови́й
хвильча́стий
хвилюва́ти
хвилюва́тий
хвиля́стий
хвиля́тися
хвіля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хва́ля | білоруська |
| wala «валок, циліндр» | верхньолужицька |
| *vel- «обертатися, крутитися» | індоєвропейська |
| wala «валок, циліндр» | нижньолужицька |
| Welle «хвиля» | німецька |
| Welle «хвиля, вал; циліндр» (свн. wëlle, дангл. wiella, дісл. velle, герм. *walljōn-) | німецька |
| fala «хвиля» | польська |
| *v «хвиля» | праслов’янська |
| valъ | праслов’янська |
| хви́ля (на воді)(часу)(Sławski I 217) | українська |
| вал | українська |
| valъ | ? |
| хви́ля (на воді)(час)(Bern. I 408) | ? |
| valjati «валяти, валити» | ? |
хви́ля «хвилина; короткий відрізок часу, мить»
запозичене з німецької мови через посередництво польської;
н. Weile «певний час» ‹ двн. hwīl, hwīla «час, година», гот. ƕiveila «хвилина, час, година» споріднені з псл. pokojü, počiti, укр. по́кі́й, спочи́ти;
припускається спорідненість хви́ля (час) і хви́ля (на воді) (Bern. I 408; Фасмер IV 230–231);
бр. хвілі́на, п. chwila «хвилина; мить, момент», ч. chvíle, слц. chvíl’a «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́ля
«час»
(1627)
хвили́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвілі́на | білоруська |
| ƕiveila «хвилина, час, година» | готська |
| hwīl | давньоверхньонімецька |
| Weile «певний час» | німецька |
| chwila «хвилина; мить, момент» | польська |
| pokojü | праслов’янська |
| chvíl'a «тс.» | словацька |
| по́кі́й | українська |
| chvíle | чеська |
| hwīla «час, година» | ? |
| počiti | ? |
| спочи́ти | ? |
| хви́ля (час)(на воді)(Bern. I 408; Фасмер IV 230--231) | ? |
хвилівни́к «кірказон, Aristolochia sipho L.» (бот.)
назва мотивується тим, що насіння рослини завдяки корковому поясові може довго триматися на хвилях води – понад 9 місяців (Нейштадт 206);
утворення, пов’язане з хви́ля;
р. фили́нник, фило́нник, плино́вник, хвило́вник;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фели́нник
фили́нник
фили́нники
фили́пник
филі́йник
филі́льник
фило́нник
філє́йник
філи́нник
філі́йник
філі́льник
філо́нник
фіо́на
хвалинник
хвалі́льник
хвалінник
хвелинник
хвили́нник
«тс.»
хвилі́льник
«змійовик, Aristolochia clematitis L.»
хвілінник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фили́нник | російська |
| фило́нник | українська |
| плино́вник | українська |
| хвило́вник | українська |
| хви́ля | ? |
хвиль «валет (у картах)»
утворення, що виникло як вторинна форма від хви́лька ‹ фи́лька;
р. фи́лька «хвилька, назва гри в карти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́лька
«валет; назва гри в карти для чотирьох осіб»
хви́лька
«назва гри в карти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фи́лька «хвилька, назва гри в карти» | російська |
| хви́лька | ? |
| фи́лька | ? |
хви́рса «завірюха, снігопад без вітру»
нерегулярне експресивне утворення на основі хві́ятися «хитатися», пор. р. [хвиль] «завірюха», [хве́ль] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хві́рза
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвиль «завірюха» | російська |
| хві́ятися «хитатися» | ? |
| хвиль «завірюха» | ? |
| хве́ль «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України