ХВИЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
хви́жа «завірюха, метелиця»
утворення звуконаслідувального характеру;
р. [хи́жа] «дощ, сніговиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́жа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хи́жа «дощ, сніговиця» | російська |
фужді́ти «бушувати, шуміти (про вітер)»
не зовсім ясне;
висловлювалося припущення про зв’язок фуждели́ти з рум. vijelie «буря, ураган» (Scheludko 145);
не виключено також, що це експресивне утворення на базі ху́ґа, хви́жа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фуждели́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фуждели́ти | валлійська |
| vijelie «буря, ураган» | румунська |
| ху́ґа | українська |
| хви́жа | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України