ХВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хват «завзята людина; зух»
неприйнятне також пов’язування із залихва́т (Соболевский AfS1Ph 33, 480; ЖМНП 1911, май, 166);
припущення про запозичення з дісл. hvatr «швидкий; спокійний, смирний» (Mikl. EW 92; Matzenauer 180) непереконливе;
зворотне утворення від дієслова хвати́ти, хвата́ти (до семантики пор. р. ло́вкий і лови́ть);
р. хват «молодець», бр. хват «моторна, спритна людина», п. chwat «молодець», ч. chvat «поспішливість, квапливість», слц. chvat «поспішливість; капкан», схв. chvt «сажень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хва́цький
«молодецький»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хват «моторна, спритна людина» | білоруська |
| hvatr «швидкий; спокійний, смирний» | давньоісландська |
| chwat «молодець» | польська |
| хват «молодець» | російська |
| chvt «сажень» | сербохорватська |
| chvat «поспішливість; капкан» | словацька |
| chvat «поспішливість, квапливість» | чеська |
| залихва́т | ? |
| хвати́ти | ? |
| хвата́ти (до семантики пор. р. ло́вкий і лови́ть) | ? |
хват «білизна, Aspius rapax» (іхт.)
очевидно, пов’язане з хвата́ти, оскільки ця риба належить до хижаків;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фат
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвата́ти | ? |
кат
запозичення з польської мови;
п. kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя», як і ч. слц. вл. нл. kat «кат», повʼязується (Jakobson Word 8, 388) з ката́ти, р. ката́ть, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;
пор. лат. tortor «кат», похідне від torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури»;
виводиться також як запозичення (Трубачев Этимология 1965, 76–77) з ав. kāϑa«відплата, покарання (на страшному суді)»;
спочатку katъ могло бути назвою дії, звідки значення п. «лихо, нещастя»;
менш переконливі повʼязання з ка́яти(ся) (Kořínek LF 17, 347–356), з свн. gat, нвн. Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» (Janko Slavia 7, 785–790), з р. хват, п. chwat (Machek ESJČ 245) та ін;
р. [кат] «кат; знаряддя фізичного покарання», бр. кат;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зака́тний
«звірячий, лютий»
кати́ня
«жінка-кат; тортури»
каті́вка
«жінка-кат»
катівня́
«тортури»
каті́вня
каті́вство
катува́ти
ка́туш
«вʼязниця»
кату́ша
«тортури, катування»
катю́га
катю́жний
«катівський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kāϑa «відплата, покарання (на страшному суді)» | авестійська |
| katъ | авестійська |
| кат | білоруська |
| kat «кат» | верхньолужицька |
| tortor «кат» | латинська |
| torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури» | латинська |
| kat «кат» | нижньолужицька |
| Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» | нововерхньонімецька |
| kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя» | польська |
| chwat | польська |
| ката́ть | російська |
| хват | російська |
| кат «кат; знаряддя фізичного покарання» | російська |
| gat | середньоверхньнімецька |
| kat «кат» | словацька |
| kat «кат» | чеська |
| ката́ти | ? |
| ка́яти(ся) | ? |
шу́стрий «рухливий, швидкий, жвавий, моторний»
реконструюється псл. *šiust ‹ *šiut-t- (з іє. *seut-) (Черных II 428);
можливо, споріднене з лит. siùsti «божеволіти», лтс. šust «сердитися, втрачати розум» або з укр. [шу́снути] «ковзнути, шмигнути»;
не зовсім ясне;
псл. [šustrъ(jь)];
менш імовірні пов’язання з р. шут і з п. oszustać «ошукати», oszust «шахрай» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 150), з арготичним šu- і ostrъ «гострий» (Vasmer WuS III 198), з хват, ху́ткий (Горяев 427), з перс. čust «моторний, діяльний» (Mikl. TEl Nachtr. II 189);
р. шу́стрый, бр. шу́стры «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| šu- | арабська |
| шу́стры «тс.» | білоруська |
| *seut- | індоєвропейська |
| šust «сердитися, втрачати розум» | латиська |
| siùsti «божеволіти» | литовська |
| čust «моторний, діяльний» | перська |
| oszustać «ошукати» | польська |
| oszust «шахрай» | польська |
| *šiust ‹ *šiut-t- (з іє. *seut-)(Черных II 428) | праслов’янська |
| šustrъ(jь) | праслов’янська |
| ostrъ «гострий» | праслов’янська |
| шут | російська |
| шу́стрый | російська |
| шу́снути «ковзнути, шмигнути» | українська |
| хват | українська |
| ху́ткий | українська |
хвата́ти «швидко, поривчасто брати, хапати»
надійних відповідників поза слов’янськими мовами немає;
при цьому chvátiti (укр. хвата́ти, псл. xvatati) пов’язується не з xytiti, а з xapati (укр. хапа́ти), з фонетичним підсиленням початкового приголосного (x- › xv-), а chvatati зіставляється з kvapiti, звідки укр. ква́пити (Machek ESJČ 210);
є спроби розрізняти чеські дієслова chvátiti «хапати» і chvátati «поспішати» (слц. chvatat’, вл. сhwatać, нл. chwataś);
*xv- могло розвинутися із *sv- після префіксів на i, u (Vaillant RES 22, 45);
до форми xvatati реконструюється давніше *xvot-, при цьому припускається x ‹ s (*su̯e- у займенниковому корені – пор. svojü) – ЭССЯ 8, 123;
у корені давнє чергування: xvatati/xytiti (з первісним значенням «різати, розпорювати»), яке зводиться до іє. *ksūt- ‹ *skūt- від кореня *skēu-;
псл. xvаtati/xvatiti, можливо, з первісним значенням «присвоювати, робити чуже своїм»;
р. хвата́ть, бр. хвата́ць, др. хватити, хвачу, п. chwatać, ч. chvátatі «хапати», слц. chvátat’ «хватати; поспішати», вл. сhwatać, нл. chwataś, болг. хва́щам, хва́тя «хватаю, ловлю», схв. хва̏тати, хва̏тити, слн. hvátati, hvátam, стсл. хватати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́хват
ви́хватень
«легкий, зручний одяг Я; коржик, спечений нашвидкуруч Мо»
ви́хватка
ви́хватки
«здобне печиво»
захва́т
захва́тич
захватни́й
наза́хва́т
напо́хваті
наро́зхват
нахвата́тися
недо́хва́т
незахва́т
«пропуск у косінні»
обхва́т
отхвати́тись
о́фат
охва́т
о́хват
«хвороба коней, спричинена обгодуванням або опоєм»
о́хва́т
охвати́лно
охва́тки
«рогач»
перехва́т
перехвати́ти
перехва́тка
пере́хватний
пере́хватно
підхва́т
підхва́тистий
підхва́тчик
подхва́тка
по́хва́т
похва́тань
по́хваткий
по́хватний
по́хватом
по́хватцем
при́хват
при́хватком
про́фатень
«елемент гри у вивертень»
прохватня́
спо́хвату
спо́хвачу
схват
схва́тка
ухва́т
«хапуга»
у́хват
«рогач»
фата́ти
фа́тка
«знаряддя ловити рибу, здебільшого коропів, щук узимку»
фа́тушник
«рибалка, що ловить рибу фаткою взимку»
хвата́льний
хватани́на
«хапанина»
хва́танка
«гра в піжмурки»
хвата́ч
хва́тка
«прийом, спосіб; [рибальська сітка] Шейк»
хва́тки́
«рогачі»
хватки́й
хватко́м
хвато́к
«наспіх, нашвидкуруч»
хвату́н
хвать
хватькома́
хва́цтво
хвіть
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хвата́ць | білоруська |
| хва́щам | болгарська |
| сhwatać | верхньолужицька |
| хватити | давньоруська |
| *ksūt- | індоєвропейська |
| chwataś | нижньолужицька |
| chwatać | польська |
| xvаtati/xvatiti | праслов’янська |
| хвата́ть | російська |
| тати | сербохорватська |
| chvátat' «хватати; поспішати» | словацька |
| hvátati | словенська |
| hvátam | словенська |
| хватати | старослов’янська |
| ква́пити | українська |
| хвачу | українська |
| хва́тя «хватаю, ловлю» | українська |
| тити | українська |
| chvátatі «хапати» | чеська |
| chvátiti «хапати» | ? |
| chvátati «поспішати» (слц. chvatat’, вл. сhwatać, нл. chwataś) | ? |
| *xv- | ? |
| u | ? |
| *xvot- | ? |
| xvatati | ? |
| значенням «присвоювати, робити чуже своїм» | ? |
хист «уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності»
до семантичного переходу пор. хва́цький «молодецький» від хват, хвата́ти, р. ло́вкий від лов, лови́ть тощо;
розглядається як форма інтенсиву на -st- до xytati (ЭССЯ 8, 159);
псл. xystati, утворення, пов’язане з хита́ти;
р. [хист], бр. [хісць] Носович, п. chystać «колихати, хитати», ч. chystati «приправляти, готувати», слц. chystat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захисни́й
захисни́к
за́хист
за́хисток
захища́ти
обхисти́ти
схисти́тися
«приловчитися, примудритися»
схища́тися
«ховатися»
хи́ста
«тс.»
хисти́ти
хи́стки́й
«умілий, вправний»
хисто́к
«мисливська засада, сховок для пасічника»
хисть
(розм.)
хи́та
«здібності»
хищ
«заслін від вітру або дощу»
хість
хіть
«здібності»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хісць | білоруська |
| chystać «колихати, хитати» | польська |
| xystati | праслов’янська |
| ло́вкий від лов | російська |
| хист | російська |
| chystat' «тс.» | словацька |
| chystati «приправляти, готувати» | чеська |
| хва́цький «молодецький» | ? |
| хват | ? |
| хвата́ти | ? |
| лови́ть | ? |
| -st- | ? |
| хита́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України