ХВАСТУН — ЕТИМОЛОГІЯ

хва́ста́ти «хвалити себе, хвалитися ким-, чим-небудь»

псл. xvastati (sę) ‹ *xvat-tati «задаватися» є етимологічно тотожним з xvostati «бити, хльостати» (пор. укр. ст. хвостати віником (XVII ст.), р. хвоста́ть «хльостати, бити прутом, парити в бані віником», др. хвостати «хльостати»);
до семантичного розвитку «бити» › «хвалитися» пор. н. prallen «битися, відбиватися» і prahlen «задаватися»;
менш переконлива думка про звуконаслідувальне походження псл. xvastati (Ильинский ИОРЯС 20/4, 181; Фасмер IV 229; Bern. I 407);
непереконливе також пов’язання з дінд. kаtthatē «хвастає» (kаtth ‹ *kvāst) (Machek ESJČ 210);
р. хва́стать «хвалитися, [говорити, брехати]», бр. [хва́стацца] «хвалитися», п. ст. faścić «хвастати; ошукувати», ч. chvástati «хвастати», слц. chvastat’ sa, схв. хва̏стати, слн. hvastáti «тс.», цсл. хвастати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хваст «хвастун»
хва́стик «тс.»
хвастли́вий
хвастови́тий
хва́стощі
хвасту́н
хвасту́ха
хвасть «хвастощі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хва́стацца «хвалитися» білоруська
kаtthatē «хвастає» (kаtth ‹ *kvāst) давньоіндійська
хвостати «хльостати» давньоруська
prallen «битися, відбиватися» німецька
faścić «хвастати; ошукувати» польська
xvastati(sę) «задаватися» ‹ *xvat-tati праслов’янська
*xvat-tati праслов’янська
xvastati праслов’янська
хвоста́ть «хльостати, бити прутом, парити в бані віником» російська
хва́стать «хвалитися, [говорити, брехати]» російська
стати сербохорватська
chvastat' sa словацька
hvastáti «тс.» словенська
хвастати церковнослов’янська
chvástati «хвастати» чеська
xvostati «бити, хльостати» (пор. укр. ст. хвостати віником (XVII ст.) ?
розвитку «бити» ?
prallen «битися, відбиватися» ?
prahlen «задаватися» ?
faścić «хвастати; ошукувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України